Концепт раціональності в соціології Макса Вебера та його вплив на сучасні соціальні науки

Спадщина Вебера: на перехресті традицій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2021.01.037

Ключові слова:

цілераціональність, цінність, етос, формальна раціональність, Матеріальна раціональність, комунікативна раціональність, системна раціональність

Анотація

У статті проаналізовано Веберову концепцію раціональності і раціоналізації як складника модернізаційних процесів сучасного суспільства. Зокрема реконструйовано Веберове тлумачення «духовних чинників» суспільного розвитку, що дістало свого прояву в етосі протес- тантизму. Показано співзвучність Веберового дослідження капіталізму в термінах раціональності з концепціями інших класиків німецької соціології, таких, як Ф. Тьоніс, В. Зомбарт, Ґ. Зимель та ін. У статті наголошено на актуальності соціології Макса Вебера для ХХ-ХХІ століть; її основні концепти, поняття й методологічні підходи дістали подальшого розвитку в працях багатьох науковців, зокрема й українських.

Неабияким здобутком Вебера є застосування концепту раціональності не тільки до ментально-гносеологічної сфери: він набуває також соціального змісту. Такий підхід здобув визнання у феноменологічній соціології, теорії соціальних систем, комунікативній теорії тощо. Окрім формальної раціональності господарства в сучасних соціальних науках застосовуються такі поняття, як соціальна, естетична, етична, екологічна і практична раціональності. Веберів «діагноз доби» й сьогодні є складником «діагнозу» сучасного суспільства. Розрив між цінностями та інтересами досі залишається невіддільною ознакою суспільства «ризиків і загроз» ХХІ сторіччя. Такий «стан речей» особливо проявляється в міжнародних відно- синах, коли «реальна політика» (Realpolitik), узасадничена інтересами, стає нечутливою до «ціннісних постулатів». У статті показаний також пошук шляхів ціннісної (морально-етич- ної) меліорації сучасного суспільства, зокрема в концептах «етичної економії», універсаліс- тичної етики дискурсу, ґлобального етосу тощо.

Біографія автора

Anatolii Yermolenko

доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 01001, Київ, Трьохсвятительська, 4

Посилання

Apel, K.-O. (1988). Diskurs und Verantwortung. Das Problem des Übergangs zur postkonventionel- len Moral. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Apel, K.-O. (2017). Transzendentale Reflexion und Geschichte. Frankfurt a. M.: Suhrkamp. Apel, K.O., Hösle, V., Simon-Schaffer, R. (1998). Die Tatsache der «Globalisierung» und die Aufgabe der Philosophie (Podiumsdiskussion). Im: K.-O. Apel, V. Hösle, Simon-Schaffer, R., Globalisierung. Herausforderung für die Philosophie. Bamberg: Universitäts-Verlag. Böhler, D. (2008). Mitverantwortung für die Menschheitszukunft. Die Aktualität vom Hans Jo- nas. Im: M. Sapper, V. Weichsel (Hg.), Grünbuch. Politische Ökologie im Osten Europas. Berlin: Berliner Wissenschafts-Verlag.

Boḧ ler, D. (2014). Responsibility for the future from a global perspective. The relevance of Hans Jonas’s philosophy and ethics of discourse. Transl. from German, afterword, notes by A. Yermolenko. [In Ukrainian]. Kyiv: Stilus. [=Бьолер 2014]

Deviatkova, R. (1968). M. Weber and the problem of the “western rationality”. [In Russian]. The Bulletin of Leningrad university. Series “Philosophy, Economy. Law”, 3, No17, 117–129. [=Девяткова, 1968]

Fischer, K.H. (1908). Protestantische Ethik und «Geist des Kapitalismus»: Replik auf Herrn Prof. Max Webers Gegenkritik. Im: Archiv für Sozialwissenschaften und Sozialpolitik. B. XXVI, H.1. (SS. 270–274).

Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns. B.1. Handlungsrationalität und Gesellschaftliche Rationalisierung. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Habermas, J. (1981a). Theorie des kommunikativen Handelns. B.2. Zur Kritik der funktionalistischen Vernunft. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Haidenko, P. (1979). Sociology of Max Weber. In: History of bourgeois sociology in 19th — early 20th centuries (pp. 253–308). [In Russian]. Moscow: Science. [=Гайденко 1998] Haidenko, P., Davydov, Yu.N. (1991). History and rationality. Sociology of Max Weber and Weberian renaissance. [In Russian]. Moscow: Politizdat. [=Гайденко, Давидов, 1991]

Horkheimer, M. (2006). The Critique of Instrumental Reason. Transl. from German by M. Kultaeva. [In Ukrainian]. Kyiv: PPS–2002. [=Горкгаймер, 2006]

Horkheimer, M., Adorno, Th. (1969). Dialektik der Aufkl rung. Philosophische Fragmente. Frankfurt a. M.: Fischer.

Hösle, V. (1990). Die Krise der Gegenwart und die Verantwortung der Philosophie. Transzendentalpragmatik, Letztbegründung, Ethik. München: Beck.

Jonas, H. (1987). Prinzip Verantwortung: Versuch einer Ethik f r die technologische Zivilisation. Zürich: Buchclub Ex Libris.

Jonas, H. (2001). The imperative of responsibility: in search of an ethics for the technological age. Transl. from German, afterword, notes by A. Yermolenko. [In Ukrainian]. Kyiv: Libra. [=Йонас, 2001] Koslowski, P. (1982). Ethik des Kapitalismus. Mit einen Kommentar von James Buchanan. Tübimgen: Mohr.

Koslowski, P. (1988). Prinzipien der Ethischen Ökonomie. Grundlegung der Wirtschaftsethik und der auf die Ökonomie bezogenen Ethik. Tübingen: Mohr.

Kremen, V. (2012). Max Weber — the creator of “the spirit of capitalism”. In: M. Weber, Economy and Society. Essays on the sociology of understanding (pp. 11-20). [In Ukrainian]. Kyiv: Vse- svit. [=Кремень, 2012]

Kuhlmann, W. (1985). Reflexive Letztbegründung. Freiburg, München.

Küng, H (1997). Weltethos für Weltpolitik und Weltwirtschaft. München, Zürich: Piper.

Küng, H (2010). Anständig wirtschaften. Warum Ökonomie Moral braucht. München: Piper. Luhmann, N. (1967). Soziologie als Theorie sozialer Systeme. Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie, 1967, 4, 615–644.

Luhmann, N. (2011). The concept of purpose and system rationality: on the function of purposes in social systems. Transl. from German by M. Boichenko, V. Kebuladze. [In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i Litera. [=Луман, 2011]

Marcuse, H. (1964). Industrialisierung und Kapitalismus. Im: Max Weber und Soziologie heute (SS.161–180). Tübingen: Mohr.

Marcuse, H. (1967). Der eindimensionale Mensch. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Neusykhyn, A. (1994). Max Weber’s “Empirical sociology” and the logic of historical science. [In Russian]. In: M. Weber, Selected works. The image of society. Transl. from German (pp. 589–656). Moscow: Lawer. [=Неусыхин, 1994]

Neusykhyn, A. (1994a). Max Weber’s sociological study of the city. [In Russian]. In: M. Weber, Selected works. The image of society. Transl. from German (pp. 658–691). Moscow: Lawer. [=Неусыхин, 1994a]

Prychepii, E. (1983). Bourgeois sociology of knowledge (critics of methodological principles). [In Russian]. Kyiv: Naukova dumka. [=Причепий, 1983]

Simmel, G. (1922). Philosophie des Geldes. 4. unveränderte Auflage. Leipzig: Funcker und Humblot.

Sombart, W. (1904). Modern capitalism. Vol. 1. Genesis of capitalism. [In Russian]. Moscow: Gorshkov. [=Зомбарт, 1904]

Sombart, W. (1911). Die Juden und das Wirtschaftsleben. Leipzig: Duncker & Humblot.

Tönnis, F. (1926). Fortschritt und soziale Entwicklung. Geschichtsphilosophische Ansichten. Karlsruhe: Braun.

Ulrich, P. (1986). Transformation der ökonomischen Vernunft: Fortschrittsperspektiven der modernen Industriegesellschaft. Stuttgart, Bern: Haupt.

Ulrich, P. (1987). Die Weiterentwicklung der ökonomischen Rationalität — Zur Grundlegung der Ethik der Unternehmung. Im: B. Von Biervert, M. Hel. (Hrsg.), Ökonomische Theorie

und Ethik (SS. 122–149). Frankfurt a. M., N.Y.: Campus.

Weber, M (1922a). Gesammelte Aufsätze zur Religionssoziologie. Tübingen.: Mohr.

Weber, M. (1919). Erster Vortrag Prof. Max Weber (München). Wissenschaft als Beruf. Im: Geistige Arbeit als Beruf. Vier Vorträge vor dem Freistudentischen Bund (SS. 1–37). München und Leipzig: Verlag von Duncker & Humblot.

Weber, M. (1919a). Zweiter Vortrag: Max Weber. Politik als Beruf. Im: Geistige Arbeit als Beruf. Vier Vorträge vor dem Freistudentischen Bund (SS. 2–67). München und Leipzig: Verlag von Duncker & Humblot.

Weber, M. (1921). The City. [In Russian]. Мoscow: STRELKA PRESS. Weber, M. (1923). The history of economy. [In Russian]. Petrograd: Science and School. [=Вебер 1923]

Weber, M. (1922). Wirtschaft und Gesellschaft. Tübingen: Mohr.

Weber, M. (1968). Roscher und Knies und die logische Probleme der historischen Nationalökonomie. Gesammelte Aufsätze zur Wissenschaftslehre. Tübingen: Mohr.

Weber, M. (1994). The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism. Transl. from German by O. Pohorilyi. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy. [=Вебер 1994]

Weber, M. (1998). Sociology. General historical analyzes. Policy. Transl. from German, afterword, notes by O. Pohorilyi. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy. [=Вебер 1998]

Weber, M. (2012). Economy and Society. Transl. from German by M. Kushnir. [In Ukrainian]. Kyiv: Vsesvit. [=Вебер 2012]

Yermolenko, A. (2010). Social ethics and ecology. Human dignity — respect for nature. [In Ukrai- nian]. Kyiv: Libra. [=Єрмоленко, 2010]

Yermolenko, A., Raida, K. (1987). Transformed forms of social rationality. Critique of bourgeois concepts. [In Russian]. Kyiv: Naukova dumka. [=Єрмоленко, Райда, 1987]

Zdravomyslov, A. (1980). Weber’s sociology and modern ideological struggle. [In Russian]. In: Critics of modern bourgeois and reformist falsifiers of Marxism-Leninism (pp. 374–401). Moscow: Politizdat. [=Здравомыслов, 1980]

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 696

Опубліковано

2021-03-22

Як цитувати

Yermolenko, A. (2021). Концепт раціональності в соціології Макса Вебера та його вплив на сучасні соціальні науки: Спадщина Вебера: на перехресті традицій. Філософська думка, (1), 37–56. https://doi.org/10.15407/fd2021.01.037

Номер

Розділ

ТЕМА ЧИСЛА

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2