Нормотворчий розум vs. антропологія: дещо про кантовий трансцендентальний суб’єкт
ПОВЕРНЕННЯ ДО ТЕМИ: Рік Імануеля Канта
Ключові слова:
Кант, трансцендентальний суб’єкт, трансцендентальна єдність апперцепції, Я, свідомість, антропологія, антропономія, теоретичний та практичний розум, нормотворча активність розуму, трансцендентальні засади людської спільнотиАнотація
Cтаття присвячена проблемі взаємозв’язку між нормотворчим розумом і антропологією у критичній філософії Канта. Ця проблема розглядається у тісному зв’язку з концептом трансцендентального суб’єкта – базового для Кантового філософування, оскільки цей він стосується як теоретичної, так і практичної філософії; цей суб’єкт увиразнюється також в естетичній силі суджень та судженнях доцільності. Автор привертає увагу до кількох рівнів Кантового трансцендентального суб’єкта, де головне значення має трансцендентальна єдність апперцепції, Я. Саме цей рівень Кант розглядав як найвищу точку синтезу – як внутрішнього досвіду (психічного), так і зовнішнього (емпіричного досвіду), оскільки трансцендентальне Я супроводжує всі акти свідомості, волі й сили судження, як естетичного, так і судження доцільності. Крім того, йдеться також про інші рівні трансцендентальної суб’єктивності, що стосуються діяльності розуму, особливо практичного розуму, який пов'язаний з нормотворчою активністю суб’єкта. І в цьому контексті аналізуються взаємодія Кантової антропології, її різних моделей із тим, що німецький філософ визначав як антропономію. Розглядаються різні аспекти антропономії, її значення для Кантового вчення про нормотворчу активність розуму, його здатність продукувати нормативно-правові норми людського спільного буття, співвідношення у цьому конституюванні трансцендентальних та антропологічних аспектів.
Посилання
Cohen, H. (1910). Kants Begründung der Ethik, nebst ihren Anwendungen auf Recht, Religion und Geschichte. 2. verb. und erweiterte Aufl. Berlin: B. Cassirer.
Hӧsle, V. (2015). The Place of Kant’s Philosophy of History in the History of the Philosophy of History. Іn: D. Engels (Hg.), Von Platon bis Fukuyama, Biologistische und zyklische Konzepte in der Geschichtsphilosophie der Antike und des Abendlandes (SS. 205–221). Bruxelles. Éditions Latomus.
Kant, I. (1911). Kritik der reinen Vernunft (B). In: Kant’s gesammelte Schriften hеrausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften (Akademie-Ausgabe, XXIX Bde). (Bd. III). Berlin: Verlag Georg Reimer.
Kant, I. (1911a). Kritik der reinen Vernunft (А). In: Kant’s gesammelte Schriften hеrausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften (Akademie-Ausgabe, XXIX Bde). (Bd. IV, SS. 5-252). Berlin: Verlag Georg Reimer.
Kant, I. (1911b). Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. In: Kant’s gesammelte Schriften hеrausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften (Akademie-Ausgabe, XXIX Bde). (Bd. IV, SS. 387-463). Berlin: Verlag Georg Reimer.
Kant, I. (1914). Die Metaphysik der Sitten. In: Kant’s gesammelte Schriften hеrausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften (Akademie-Ausgabe, XXIX Bde). (Bd. VІ, SS. 205-493). Berlin: Verlag Georg Reimer.
Kant, I. (1917). Anthropologie in pragmatischer Hinsicht. In: Kant’s gesammelte Schriften hеrausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften (Akademie-Ausgabe, XXIX Bde). (Bd. VІІ, SS. 119-333). Berlin: Verlag Georg Reimer.
Kant, I. (1923). Zum ewigen Frieden. Ein philosophischer Entwurf. In: Kant’s gesammelte Schriften hеrausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften (Akademie-Ausgabe, XXIX Bde). (Bd. VІІІ, SS. 343-386). Berlin: Verlag Georg Reimer.
Kant, I. (1968). Metaphysik (L1), Kosmologie, Psychologie, Theologie nach Pölitz. In: Kant’s gesammelte Schriften hеrausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften (Akademie-Ausgabe, XXIX Bde). (Bd. XXVIII, SS. 193-350). Berlin: Walter de Gruyter & Co.
Kitcher, Р. (1993). Kant's Transcendental Psychology. Oxford University Press, USA.
Kitcher, Р. (2024). What is Necessary and What is Contingent in Kant’s Empirical Self? Sententiae, 43(1), 8-17.
Krug, W. T. (1798). Über das Verhältniss der kritischen Philosophie zur moralischen, politischen religiösen Kultur des Menschen: zur Beantwortung der Frage: Ob man nach den Grundsätzen jener Philosophie ein guter Mensch, ein guter Bürger, und ein guter Christ seyn könne? Jena: J. G. Voigt.
Liebsch, W. (1808). Grundriß der Anthropologie: physiologisch und nach einem neuen Plane bearbeitet. Bd. 2: Anthroponomie. Göttingen: Vandenhök und Ruprecht.
Meer, R. (2022). Die Raum-und Zeitlehre Alois Riehls im Kontext realistischer Interpretationen von Kants transzendentalem Idealismus. Kant-Studien, 113(3), 459-486.
Sussman, D.G. (2001). The Idea of Humanity: Anthropology and Anthroponomy in Kant’s Ethics. New York: Taylor & Francis.
Wenzel, U.A. (1992). Anthroponomie: Kants Archäologie der Autonomie. Berlin: Akademie Verlag.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
