Language and discourse as a subject of Martin Heidegger’s hermeneutic phenomenology

Authors

Keywords:

language, discourse, Dasein, hermeneutic phenomenology, existential, disposedness, understanding, publicity, conscience, silence, idle talk

Abstract

Peculiarities of consideration of the language and discourse issue by “early” M. Heidegger, namely within the limits of his hermeneutic phenomenology project (such an approach is isolated from the philosophy of language by “late” M. Heidegger) have been studied in the article. It is shown that next to the existentials of “disposedness” and “understanding” there arises the existential of «discourse» as a key to comprehension of socio-cultural and historical conditionality of Dasein. Particularly, an emphasis is made on such aspects of discourse as listening and silence (closely related to conscience) and, on the other hand, the attention is focused on the distortion of discourse in the idle talk act as inauthentic mode of human being. It is proven that the attempts of interpreting the position of “early” M. Hei deg ger as “linguistic pragmatism” are the unjustifiable extreme.

Author Biography

Andriy Dakhniy, Ivan Franko National University of Lviv

PhD in philosophy, Associate Professor of the History of Philosophy Department

References

Богачов А. Досвід і сенс. — К.: Дух і літера, 2011. — 336 с.

Гайдеґґер М. Дорогою до мови. — Львів: Літопис, 2007. — 232 с.

Гаспаров М. З розмов із С.С. Аверинцевим // Дух і літера. — 2003. — № 11—12. — С. 386–394.

Гронден Ж. Поворот в мышлении М.Хайдеггера. — СПб.: Русский Миръ, 2011.

Давід П. «Sprache»/«Rede», мова/мовлення? Гайдеґґер — читач греків // Європейський словник філософії: Лексикон неперекладностей. Т.2. — К.: Дух і літера, 2011. — С.165–166.

Дахній А. Проект герменевтичної феноменології Мартина Гайдеґера в контексті еволюції його мислення. — Вінниця: ВНТУ, 2012.

Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Путь в философию. Антология. — М.: Университетская книга, 2001. — С.42–61.

Молчанов В.И. Исследования по феноменологии сознания. — М.: Территория будущего, 2007. — 456 с.

Рорти Р. Витгенштейн, Хайдеггер и гипостазирование языка // Философия Хайдеггера и современность. — М.: Наука, 1991. — С.121–133.

Херрманн Фр.-В. фон. Фундаментальная онтология языка. — Минск: ЕГУ; ЗАО «Пропилеи», 2001. — 168 с.

Demmerling Ch. Hermeneutik der Alltäglichkeit und In-der-Welt-sein // Rentsch T. (Hg.) M.Heidegger «Sein und Zeit». — Berlin: Akademie Verlag, 2001. — S.89–115.

Espinet D. Phänomenologie des Hörens. Eine Untersuchung im Ausgang von Martin Heidegger. — Tübingen: Mohr Siebeck, 2009. — 266 S.

Frankfurter Allgemeine Zeitung, 20.06.2002.

Heidegger M. Sein und Zeit. 16.Auflage. — Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1986. — 445 S.

Henrich D. Werke im Werden. Űber die Genesis philosophischer Einsichten. — München: Verlag C.H.Beck, 2011. — 216 S.

Liptow J. Zur Rolle der Sprache in Sein und Zeit // Merker B. (Hg.) Verstehen nach Heidegger und Brandom. — Hamburg: Felix Meiner, 2009. — S.27–46.

Olay S. Verstehen und Auslegung bei Heidegger // Merker B. (Hg.) Verstehen nach Heidegger und Brandom. — Hamburg: Felix Meiner, 2009. — S.47–60.

Pöggeler O. Martin Heidegger. Die Philosophie und die Problematik der Interpretation // Grosse Philosophen. Mit einer Einleitung von Andreas Graeser. — Darmstadt: Primus Verlag, 2001. — S.744–762.

Reіjen W. van. Martin Heidegger. — Paderborn: Wilhelm Fink Verlag, 2009. — 127 S.

Trawny P. Martin Heidegger. — Frankfurt am Main; New York: Campus, 2003. — 191 S.

Downloads

Abstract views: 274

Published

2017-05-11

How to Cite

Dakhniy, A. (2017). Language and discourse as a subject of Martin Heidegger’s hermeneutic phenomenology. Filosofska Dumka, (6), 70–88. Retrieved from https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/193

Issue

No. 6 (2015): PHILOSOPHICAL THOUGHT

Section

ARTICLES

Metrics

Downloads

Download data is not yet available.

License

Authors who publish with this journal agree to the following terms:

  • Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
  • Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
  • Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).