Господарство як предмет аналізу в сучасній практичній філософії
Ключові слова:
виробництво, ґлобалізація, господарство, людський капітал, постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство, посткапіталістична цивілізація, суспільство «мережевих» структур, соціальний капітал, технологічний уклад, філософія господарстваАнотація
Пошук у філософії ХХ ст. нових концептуальних світоглядних засад, що відповідали б новим викликам, які постали перед людством, змусив по-новому подивитись на актуальність практичної філософії, суттєве розширення і оновлення її предметного поля, поняттєвого апарату, методології дослідження. Одним із напрямків практичної філософії, який наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. набув особливої актуальності, є філософське осмислення господарської діяльності, що зумовило зростання інтересу до такої важливої складової практичної філософії, як філософія господарства. У пошуку відповідей на сутнісні питання, що стосуються сучасного господарського життя, відбувається переосмислення самих основ господарювання: цілей і можливостей виробництва, цілей та цінностей господарства, результатів і наслідків господарювання, в тому числі в самій структурі суспільства. У даній статті зроблено спробу окреслити основні зміни в конфіґурації дисциплінарного наповнення практичної філософії і, зокрема, філософії господарства під впливом таких нових реалій, як постання нових технологічних укладів, ґлобалізація, зростання ролі в господарській діяльності людського і соціального капіталу, формування суспільства «мережевих» структур та інших чинників.
Посилання
Baudrillard, J. (2001). The System of Objects. [In Russian] Moscow: Rudomino Publishing. [= Бодрийяр 2001]
Beck, U. (2001). What is globalization? The mistakes of globalism — the answers to globalization. [In Russian] Moscow: Progress-Tradition. [= Бек 2001]
Becker, Г. (2003). Selected papers on economic theory. The economic approach to human behavior. [In Russian] Moscow. [= Беккер 2003]
Bourdieu, P. (2001). Practical Reason. [In Russian] Moscow: Institute of Experimental Sociology, St. Petersburg: Aletheia. [= Бурдье 2001]
Bourdieu, P. (2007). Sociology of Social Space. Moscow: Institute of Experimental Sociology, St. Petersburg: Aletheia. [Бурдье, 2007]
Castells, M. (2000). The Information Age: Economy, Society and Culture. [In Russian] Moscow: Higher school of economics. [= Кастельс 2000]
Coleman, J.S. (1998). Social Capital in the Creation of Human Capital. In: American Journal of Sociology (vol. 94).
Drucker, P. (1993). Post-capitalist society. New York. Inozemtsev, V. (1997). Post-economic revolution: theoretical construction or historical reality? [In Russian] In: Bulletin of the Russian Academy of Sciences, 8. [= Иноземцев 1997]
Inozemtsev, V. (1998) Outside the economic society. Post-industrial theories and post-economic trends in the modern world. [In Russian] Moscow: Academia — Science. [= Иноземцев 1998]
Marx, K., Engels, F. (s.a.) Collected works (vol. 13). [In Ukrainian]Kyiv: Politvydav. [=Маркс s.a.]
Marx, K., Engels, F. (s.a.) Collected works (vol. 21). [In Ukrainian]Kyiv Kyiv: Politvydav. [=Маркс s.a.]
Marx, K., Engels, F. (s.a.) Collected works (vol. 25). [In Ukrainian]Kyiv Kyiv: Politvydav. [=Маркс s.a.]
Piketty, T. (2015). Capital in the Twenty-First Century. [In Russian] Moscow: Ad Marginem Press. [= Пикетти, 2015]
Sorokin, P. (1992). Society, Culture, and Personality. [In Russian] Moscow. [= Сорокин, 1992]
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 201
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).