Нормативна когерентність філософського дискурсу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2019.05.021

Ключові слова:

філософський дискурс, нормативні засади дискурсу, дескриптивна норма/закон, прескриптивна норма/закон, етика дискурсу, нормативна когерентність дискурсу, дискурс як метаінституційна інстанція

Анотація

У статті стверджується, що будь-яка людська діяльність має нормативний характер. У разі філософського дискурсу нормативний фундамент є його неодмінною умовою, що вможливлює зіставність основ філософії та інших наукових дисциплін. Норма (закон) має, з одного боку, дескриптивний зміст, пов’язаний з описом ноуменального світу, а з іншого боку, прескриптивний зміст, пов’язаний з контрфактичністю того, що має бути.

У другій частині статті автор зосереджує увагу на більш вузькому розумінні дискурсу як мовлення, діалогу, дискусії, ґрунтованих на арґументації за певними принципами, правилами, нормами та настановами. Таке тлумачення дискурсу властиве представникам етики дискурсу (К.-О. Апель, Ю. Габермас, Д. Бьолер, В. Кульман, Г. Ґронке та ін.). В етиці принципи, імперативи, правила, норми та настанови водночас і внормовують дискурс, і обґрунтовуються цим дискурсом.

Дотримання цих принципів, правил, норм і настанов і забезпечує нормативну когерентність дискурсу як інстанції досягнення консенсусу на підставі виявлення перформативної суперечності твердження. У підсумку автор формулює узагальнені вимоги-настанови, що вможливлюють реалізацію принципів, норм і правил дискурсу як метаінституційної інстанції суспільства.

Біографія автора

Anatoliy Yermolenko

директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, професор, член- кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України

Посилання

Alexy, R. (1978). Eine Theorie des praktischen Diskurses. In: W. Oelmüller (Hrsg.). Normenbegründung – Normendurchsetzung, Materialien zur Normendiskussion (Bd. 2, SS. 22–58). Paderborn: Schöningh.

Apel, K.-O. (1987). Fallibilismus, Konsenstheorie der Wahrheit und Letztbegründung. In: W. von Kuhlmann (Hrsg.). Forum für Philosophie Bad Homburg. Philosophie und Begründung (S. 76). Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Apel, K.-O. (1990). Nichtmetaphisische Letztbegründung? In: Nachmetaphisische Philosophie (S. 42). Köln: Opladen.

Böhler, D. (1985). Rekonstruktive Pragmatik. Von der Bewußtseinsphilosophie zur Kommunikationreflexion: Neubegründung der praktischen Wissenschaften und Philosophie. Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Böhler, D. (1994). In dubio contra projectum. Mensch und Natur im Spannungsfeld von Verstehen, Konstruieren, Verantworten. In: Ethik für die Zukunft. Im Diskurs mit Hans Jonas (S. 265). München: Beck.

Böhler, D. (2014). Responsibility for the future from a global perspective / transl., afterword, and notes by A. Yermolenko (p. 52). [In Ukrainian] Kyiv: Stylos. [= Бьолер 2014]

Böhler, D. (2017). Reflections on our environment in the face of external and internal threats / transl. by A. Yermolenko. [In Ukrainian] Philosophical Thought, 2, 54. [= Бьолер 2017]

Dictionary of Foreign Language Words (1974) (p. 470). [In Ukrainian] Kyiv: Ukrainian Soviet Encyclopedia Editorial Board. [= Словник 1974]

Fukuyama, F. (2005). The big crash. Human nature and the restoration of social order (p. 157). [In Ukrainian] Kyiv: Tandem. [= Фукуяма 2005]

Habermas, J. (1971). Vorbereitende Bemerkungen zu einer Theorie der kommunikativen Kompetenz. In: J. Habermas, N. Luhmann, Theorie der Gesellschaft oder Sozialtechnologie? (S. 137). Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Habermas, J. (1973). Legitimationsprobleme im Spätkapitalismus. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Habermas, J. (1983). Wahrheitstheorien. In: H. Fahrenbach (Hrsg.), Wirklichkeit und Reflexion (S. 214). Pfüllingen: Neske.

Habermas, J. (1984). Uber Moralität und Sittlichkeit – Was macht eine Lebensform «rational»? In: H. Schnädelbach (Hrsg.), Rationalität (S. 219). Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Habermas, J. (1984). Vorstudien und Ergänzungen zur Theorie des Kommunikativen Handelns. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Habermas, Y. (1999). Actions, speech acts, speech interactions, and the lifeworld. [In Ukrainian] In: A.M. Yermolenko, Communicative practical philosophy. Textbook (p. 295). Kyiv: Libra. [= Габермас 1999]

Kuhlmann, W. (1985). Reflexive Letztbegründung. Untersuchungen zur Transzendentalpragmatik. Freiburg, München: Alber.

Luhmann, N. (1972). Soziologie der Moral. In: N. von Luhmann (Hrsg.), Theorietechnik und Moral (S. 53). Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

Norm (1984). In: Historisches Wörterbuch der Philosophie (B. 6, S. 906). Basel, Stuttgart: Schwabe.

Opp, K.-D. (1983). Die Entstehung sozialer Normen: Ein Integratuinsversuch sozial., sozialpsycholog. und ökonom. Erklärungen. Tübingen.

Parsons, T. (1949). The structure of social aktion. New York, London.

Wright, G.H. (1994). Von. Sein und Sollen. In: G.H. Wright, Normen, Werte und Handlungen (S. 45). Frankfurt a. M.: Suhrkamp.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 522

Опубліковано

2020-02-27

Як цитувати

Yermolenko, A. (2020). Нормативна когерентність філософського дискурсу. Філософська думка, (5), 21–28. https://doi.org/10.15407/fd2019.05.021

Номер

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.