Наскільки формальною є етика відповідальності?
Спадщина Вебера: на перехресті традицій
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2021.01.075Ключові слова:
Макс Вебер, етика відповідальності, етика переконання, цінності, зобов’язання, визнання, колективна відповідальність, спільнотаАнотація
Останні прижиттєві публікації Макса Вебера дають підстави скоригувати традиційні уяв- лення про етику відповідальності як суто калькулятивну і таку, що підпорядковує етичну мету правильно підібраним засобам її досягнення та неухильності її дотримання. Відданість певним цінностям для Вебера врешті виявляється підставою будь-якої можливої етики: в етиці переконання цю відданість протиставляють врахуванню усіх результатів етичного вчинку, а в етиці відповідальності ці результати прагнуть максимально врахувати, що має зробити більш надійним досягнення певних цінностей. Пристрасна ангажованість політични- ми цілями, які виражають інтереси спільноти, а не егоїстичні та марнославні наміри діяча, є надійною основою відповідальності політика. Пристрасне прагнення істини спрямовує проду- ману науково-дослідну програму вченого. У економіці прагнення досягнути особистої вигоди, яке властиве «економічній людині», потребує врахування спільного економічного блага як для тих, з ким ця людина веде свій бізнес, так і для громади, яка являє собою її життєсвіт і ство- рює необхідні передумови для будь-якої можливої економічної діяльності. У будь-якій соціаль- ній сфері, у кожній соціальній системі є своя логіка обрахунку успіху, однак щоразу цей обраху- нок передбачає шанування та захист базових для цієї системи цінностей. У повсякденному житті спостерігаємо численні відхилення від цієї чіткої та прозорої логіки етики відповідаль- ності, які створюють ілюзію її дисфункції. Так само нещире і непослідовне слідування декларо- ваним переконанням можуть справляти хибне враження про усю етику переконання. Саме такі відхилення від внутрішньої цілісності етики відповідальності й етики переконання ство- рюють хибне враження про них як про взаємно виключні стратегії поведінки. У сумлінному їх слідуванні етика переконання і етика відповідальності доповнюють одна іншу. Формалізм етики відповідальності має сенс лише для більш строгого і безстороннього захисту цінностей, значущих для адептів цієї етики. Цей формалізм є запереченням лише для усіх інших, не реле- вантних цінностей, а не позначенням відповідальності щодо певного етичного зобов’язання як ціннісно пустої, байдужої форми. Вебер позначає перспективу здобуття визнання як шлях до колективної етики відповідальності у позитивному її значенні — як свідомого прийняття на себе спільнотою однодумців зобов’язання досягнути утвердження значущих для них цінностей.
Посилання
Beck, U. (1986). Risikogesellschaft: auf dem Weg in eine andere Moderne. Frankfurt am Mein: Suhrkamp.
Bulgakov, M. A. (1989). Master and Margarita: a novel [In Russian]. Moscow: Molodaia Guardiia.
Habermas, J. (1981b). Theorie des kommunikativen Handelns. Frankfurt am Main: Suhrkamp, Bd. 2: Zur Kritik der funktionalistischen Vernunft.
Homer. (2006). Iliad. [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.
Ionesco, Eugene (2003). Rhinos / lane. of the French. Petra Tarashchuk. Foreign drama of the twentieth century. Structure. and the author of introductory articles E. Voloshchuk. [In Ukrainian]. Kyiv: Textbook.
Jonas, H. (2001). The principle of responsibility. In search of ethics for technological civilization. [In Ukrainian]. Kyiv: Libra.
Kafka, F. (1989). The metamorphosis. [In Ukrainian]. Kafka, F. Stories (collection) (pp. 51-103). Munich: Suchasnist'.
Kant, I. (1784). Beantwortung der Frage: Was ist Aufkl rung? Berlinische Monatsschrift, 12, 481-494. Kant, I. (2016). Kritik der praktischen Vernunft. 4. Auflage. Holzinger.
Kant, I. (1998). Kritik der reinenVernunft. Nach der ersten und zweiten Originalausgabe herausgegeben von Jens Timmermann, mit einer Bibliographie von Heiner Klemme. Hamburg: Felix Meiner Verlag, XXVI.
https://doi.org/10.28937/978-3-7873-2112-4
Kant, I. (2011). Kritik der Urteilskraft. Suhrkamp Verlag.
Kebuladze, V., Ivashchenko, I. et al. (2018). "Sacred and Cursed Man" by Giorgio Agamben. [In Ukrainian]. Philosophical thought, 5, 116-120.
Kelsen, H. (2004). Pure jurisprudence. With the appendix: The problem of justice / trans. with him. O. Mokrovolsky. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe.
Lizardo, O., Stoltz, D. S. (2017). Max Weber's ideal versus material interest distinction revisited. European Journal of Social Theory, 21 (1), 3-21. https://doi.org/10.1177/1368431017710906 Luhmann, N. (1975). Grundrechte als Institution. Ein Beitrag zur politischen Soziologie. Berlin: Duncker und Humblot.
https://doi.org/10.1177/1368431017710906
Luhmann, N. (2001). Legitimation durch Verfahren. 6. Auflage. Frankfurt a. M.: Suhrkamp. Luhmann, N. (2011). The Concept of Goal and System Rationality: On the Function of Goals in Social Systems. [In Ukrainian]. Kyiv: Spirit and Letter.
Mead, G. H. (2000). Mind, self and society. From the point of view of a social behaviorist [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Center for Spiritual Culture.
Menger, C. (1883). Untersuchungen über die Methode der Sozialwissenschaften, und der politischen Oekonomie insbesondere. Leipzig: Dunker und Humblot.
Meyer-Abbich, K.-M. (2004). Uprising to Protect Nature. From the Environment to the Common World [In Ukrainian]. Кyiv: Libra.
North, D. (2000). Institutions, Institutional Change and Functioning of the Economy [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.
O'Henry (2014). Roads we choose [In Ukrainian]. In: O'Henry. The roads we choose and other stories (pp. 192-198). Kyiv: Znannia.
Parsons, T. (2011). Social Structure and Personality. [In Ukrainian]. Kyiv: DUH I LITERA.
Plutarch. (1991). Comparative Biographies. [In Ukrainian]. Kyiv: Dnipro.
Scheler, M. (1921). Der Formalismus in der Ethik und die materiale Wertethik: Neuer Versuch der Grundlegung eines ethischen Personalismus. Halle a. d. S.: Max Niemeyer.
Scheler, M. (1980). Zusaetze aus den nachgelassenen Manuscripten zu "Probleme einer Sozio- logie des Wissens". Scheler, Max. Gesammelte Werke. Bd. 8. Die Wissensfomen und die Ge- sellschaft. 3. Aufl. (SS. 423-447). Bern und Muenchen: Francke.
Schmitt, C. (1927). Der Begriff des Politischen. Archiv für Sozialwissenschaften und Sozialpolitik, 58, 1-33.
Schmoller, G. von (1893). Die Volkswirtschaft, die Volkswirtschaftslehre und ihre Methode. Frank- furt a. M.: Vittorio Klostermann.
Simmel, G. (2010). Philosophy of money. [In Ukrainian]. Kyiv: Ray.
https://doi.org/10.4324/9780203828298
Simmel, G. (1908). Soziologie. Untersuchungen über die Formen der Vergesellschaftung. Leipzig: Duncker & Humblot.
Swedberg, R. (1999). Max Weber as an Economist and as a Sociologist: Towards a Fuller Understanding of Weber's View of Economics. The American Journal of Economics and Sociology, 58, 4, 561-582.
https://doi.org/10.1111/j.1536-7150.1999.tb03385.x
Tönnies F. (2005). Community and Society: Basic Concepts of Pure Sociology. [In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i litera.
Toennies, F. (1971). On Sociology: Pure, Applied, and Empirical. Selected writings edited and with an introd. by Werner J. Cahnman and Rudolf Heberle. The University of Chicago Press. Weber, M. (1998a). Directions and steps of religious denial of the world [In Ukrainian]. In: We- ber M. Sociology. General historical analyzes (pp. 437-478). Politics. Kyiv: Osnovy.
Weber, M. (2012). Economy and society. Essays on the sociology of understanding [In Ukrainian].
Kyiv: Universe.
Weber, M. (1998b). "Objectivity" of socio-scientific cognition [In Ukrainian]. In: Weber M. Sociology. General historical analyzes. Politics. Kyiv: Osnovy. (pp. 192-263).
Weber, M. (1998c). Politics as a Vocation [In Ukrainian]. In: Weber M. Sociology. General historical analyzes. Politics (pp. 173-191). Kyiv: Osnovy.
Weber, M. (1994). Protestant ethics and the spirit of capitalism [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.
Weber, M. (1998d). Science as a Vocation [In Ukrainian]. In: Weber M. Sociology. General historical analyzes. Politics (pp. 310-337). Kyiv: Osnovy.
Weber, M. (1998e). Three pure types of legitimate domination [In Ukrainian]. In: Weber M. Sociology. General historical analyzes. Politics (pp. 157-172). Kyiv: Osnovy.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 450
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
