ПРО ВІДМІННОСТІ ГАЙДЕҐЕРОВОЇ ТА ФІНКОВОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ ГЕҐЕЛЕВОГО ПОНЯТТЯ ДОСВІДУ СВІДОМОСТІ

СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2022.02.157

Ключові слова:

досвід свідомості, німецький ідеалізм, феноменологія, європейська філософія, геґелезнавство

Анотація

Предметом розгляду в цій статті є інтерпретації з боку Мартина Гайдеґера та Ойґена Фін- ка Геґелевого поняття досвіду свідомості у «Феноменології духу», які розглядаються як час- тина історії розвитку геґелезнавства в Німеччині. Метою статті є розгляд та зіставлення цих ориґінальних інтерпретацій поняття досвіду свідомості, сформульованих представника- ми феноменологічної філософії. Крім того, Гайдеґерову та Фінкову інтерпретації у статті зіставлено ще й із загальним підходом сучасного геґелезнавства до інтерпретації поняття досвіду свідомості.

Досвід свідомості — одне з найбільш проблематичних понять Геґелевого спадку загалом та опорне поняття «Феноменології духу». Розгляд інтерпретацій цього поняття, з огляду на роль, яку воно відіграє у змістовому наративі ФД, дає змогу порівняно стисло розкрити клю- чові особливості авторських підходів до інтерпретації всього наративу «Феноменології».

Після розгляду кожної з інтерпретацій автор здійснює їх зіставлення та вказує на кілька ключових відмінностей, характерних не лише для інтерпретацій поняття досвіду свідомості, а й для інтерпретацій всієї «Феноменології». Стаття завершується коротким розглядом сто- сунку Гайдеґерової та Фінкової інтерпретацій до сучасного дослідницького консенсусу щодо досвіду свідомості у «Феноменології духу».

Біографія автора

Ілля ДАВІДЕНКО

студент другого курсу маґістратури філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 01033, Київ, вул. Володимирська, 60

Посилання

Hegel, G. W. F. (2021). Phenomenology of spirit. Introduction. [In Ukrainian] Sententiae. Re- trieved from: https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/577

Dulckeit, K. (2006). Language, Objects, and the Missing Link: Toward a Hegelean Theory of Reference. In: J. O'Neill Surber (Ed.), Hegel and language (pp. 145-164). Albany: State University of New York Press

https://doi.org/10.5840/hsaproceedings2006189

Fink, E. (2012). Hegel: Phänomenologische Interpretationen der "Phänomenologie des Geistes». Frankfurt am Main : Klostermann.

Hegel, G. W. F. (1999). Phänomenologie des Geistes. In: G. W. F. Hegel, Hauptwerke in sechs Bänden (Bd. 2, SS. 1-448). Hamburg : Meiner.

Heidegger, M. (1993a). Erläuterung der «Einleitung» zu Hegels «Phänomenologie des Geistes». In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 68, SS. 65-150). Frankfurt am Main : Klostermann.

Heidegger, M. (1997a). Der deutsche Idealismus und philosophische Problemlage der Gegen- wart. In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 28, SS. 1-346). Frankfurt am Main : Klostermann.

Heidegger, M. (1993b). Die Negativität: eine Auseinandersetzung mit Hegel aus dem Ansatz in der Negativität. In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 68, SS. 3-64). Frankfurt am Main : Klostermann.

Heidegger, M. (2003). Hegels Begriff der Erfahrung. In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 5, SS. 115-208). Frankfurt am Main : Klostermann.

https://doi.org/10.5771/9783465142362-115

Heidegger, M. (1997b). Hegels Phänomenologie des Geistes. In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 32, SS. 1-216). Frankfurt am Main : Klostermann.

Hösle, V. (2013). Eine kurze Geschichte der deutschen Philosophie: Rückblick auf den deutschen Geist. München : Beck

https://doi.org/10.17104/9783406648656

Inwood, M. (1992). Hegel dictionary. Oxford : Blackwell.

https://doi.org/10.1111/b.9780631175339.1992.00001.x

Pippin, R. (1999). Hegel's idealism: the satisfactions of self-consciousness. Cambridge : Cambridge University Press.

Vikko, R. (2009). The logic question during the first half of the nineteenth century. In: L. Harrpantha (Ed.), The development of modern logic. (pp. 203-221). Oxford: Oxford UP.

https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195137316.003.0024

Westphal, K. (2003). Hegel's epistemology: a philosophical introduction to the Phenomenology of spirit. Indianapolis, IN : Hackett.

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 170
Переглядів анотації: 236

Опубліковано

2022-08-17

Як цитувати

ДАВІДЕНКО, І. . (2022). ПРО ВІДМІННОСТІ ГАЙДЕҐЕРОВОЇ ТА ФІНКОВОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ ГЕҐЕЛЕВОГО ПОНЯТТЯ ДОСВІДУ СВІДОМОСТІ : СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ. Філософська думка, (2), 157–169. https://doi.org/10.15407/fd2022.02.157

Номер

№ 2 (2022): ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).