ПРО ВІДМІННОСТІ ГАЙДЕҐЕРОВОЇ ТА ФІНКОВОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ ГЕҐЕЛЕВОГО ПОНЯТТЯ ДОСВІДУ СВІДОМОСТІ
СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2022.02.157Ключові слова:
досвід свідомості, німецький ідеалізм, феноменологія, європейська філософія, геґелезнавствоАнотація
Предметом розгляду в цій статті є інтерпретації з боку Мартина Гайдеґера та Ойґена Фін- ка Геґелевого поняття досвіду свідомості у «Феноменології духу», які розглядаються як час- тина історії розвитку геґелезнавства в Німеччині. Метою статті є розгляд та зіставлення цих ориґінальних інтерпретацій поняття досвіду свідомості, сформульованих представника- ми феноменологічної філософії. Крім того, Гайдеґерову та Фінкову інтерпретації у статті зіставлено ще й із загальним підходом сучасного геґелезнавства до інтерпретації поняття досвіду свідомості.
Досвід свідомості — одне з найбільш проблематичних понять Геґелевого спадку загалом та опорне поняття «Феноменології духу». Розгляд інтерпретацій цього поняття, з огляду на роль, яку воно відіграє у змістовому наративі ФД, дає змогу порівняно стисло розкрити клю- чові особливості авторських підходів до інтерпретації всього наративу «Феноменології».
Після розгляду кожної з інтерпретацій автор здійснює їх зіставлення та вказує на кілька ключових відмінностей, характерних не лише для інтерпретацій поняття досвіду свідомості, а й для інтерпретацій всієї «Феноменології». Стаття завершується коротким розглядом сто- сунку Гайдеґерової та Фінкової інтерпретацій до сучасного дослідницького консенсусу щодо досвіду свідомості у «Феноменології духу».
Посилання
Hegel, G. W. F. (2021). Phenomenology of spirit. Introduction. [In Ukrainian] Sententiae. Re- trieved from: https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/577
Dulckeit, K. (2006). Language, Objects, and the Missing Link: Toward a Hegelean Theory of Reference. In: J. O'Neill Surber (Ed.), Hegel and language (pp. 145-164). Albany: State University of New York Press
https://doi.org/10.5840/hsaproceedings2006189
Fink, E. (2012). Hegel: Phänomenologische Interpretationen der "Phänomenologie des Geistes». Frankfurt am Main : Klostermann.
Hegel, G. W. F. (1999). Phänomenologie des Geistes. In: G. W. F. Hegel, Hauptwerke in sechs Bänden (Bd. 2, SS. 1-448). Hamburg : Meiner.
Heidegger, M. (1993a). Erläuterung der «Einleitung» zu Hegels «Phänomenologie des Geistes». In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 68, SS. 65-150). Frankfurt am Main : Klostermann.
Heidegger, M. (1997a). Der deutsche Idealismus und philosophische Problemlage der Gegen- wart. In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 28, SS. 1-346). Frankfurt am Main : Klostermann.
Heidegger, M. (1993b). Die Negativität: eine Auseinandersetzung mit Hegel aus dem Ansatz in der Negativität. In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 68, SS. 3-64). Frankfurt am Main : Klostermann.
Heidegger, M. (2003). Hegels Begriff der Erfahrung. In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 5, SS. 115-208). Frankfurt am Main : Klostermann.
https://doi.org/10.5771/9783465142362-115
Heidegger, M. (1997b). Hegels Phänomenologie des Geistes. In: M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 32, SS. 1-216). Frankfurt am Main : Klostermann.
Hösle, V. (2013). Eine kurze Geschichte der deutschen Philosophie: Rückblick auf den deutschen Geist. München : Beck
https://doi.org/10.17104/9783406648656
Inwood, M. (1992). Hegel dictionary. Oxford : Blackwell.
https://doi.org/10.1111/b.9780631175339.1992.00001.x
Pippin, R. (1999). Hegel's idealism: the satisfactions of self-consciousness. Cambridge : Cambridge University Press.
Vikko, R. (2009). The logic question during the first half of the nineteenth century. In: L. Harrpantha (Ed.), The development of modern logic. (pp. 203-221). Oxford: Oxford UP.
https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195137316.003.0024
Westphal, K. (2003). Hegel's epistemology: a philosophical introduction to the Phenomenology of spirit. Indianapolis, IN : Hackett.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 220
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
