ЗАМАХ НА ІДЕНТИЧНІСТЬ (Російська культура як екзистенційна загроза Україні)

Анотація

Стаття присвячена ролі російської культури за умов війни РФ проти України. Автор розглядає історію як базову структуру, що формує дискурсивну базу ідентичності. Аналізуються історичні наративи та культурні засади імперської ідентичності, ризики повномасштабної репрезентації російської культури в українській суспільній свідомості. Значну увагу приділено осмисленню двох тенденцій — псевдонаукового обґрунтування геополітичних проєктів та знезначення історично сформованих змістів, які утворюють ту чи ту ціннісну парадигму. Окреслено основні риси процесу наповнення комунікативної дії дією стратегічною на основі конструювання фальшивої реальності. Зокрема, йдеться про Великий Російський Симулякр як тип інструментального розуму з його системою профанацій, що покладено в основу інформаційної війни РФ проти нашої держави. Обґрунтовано твердження, згідно з яким сьогоденна російська ідентичність великою мірою спирається на сакралізовані сенси російської культури та водночас на очевидну інволюцію російського суспільства у криваву язичницьку стихію з її культами смерті, масовими людськими жертвоприношеннями, зґвалтуваннями і грабунками. Мистецькі дискурси культури при цьому, на думку автора, відіграють афірмативну роль, адже спираються на імператив задоволення, дієвий складник процесу реалізації трансцендентальної здатності уяви, а згодом мультиплікації та змасовлення естетичного переживання, і зрештою — його вербалізації у стереотипах аґітаційного жарґону. Звідси випливає перетворення розрекламованої «естетичної досконалості» російської культури на інструмент упослідження культури конкурентної, на фундаментальний знаряддя інформаційної війни. Автор вважає, що в інформаційній війні найвагомішим ресурсом для атаки на супротивника постає карколомна зміна наративів, спецоперації під чужим прапором, а за базу леґітимації атакувальних сенсів правлять застарілі міжнародні інститути і практики, леґітимаційні процедури і механізми їх упровадження.