Природні необхідності та апостеріорні потреби : Патнем pro Кріпке, Патнем vs Кріпке

ЛОГІКА, МЕТОДОЛОГІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ НАУКИ

Анотація

Більшість сучасних аналітичних філософів мови та свідомості дотримуються погляду, що існує широкий клас термінів, «термінів природних видів», які включають назви речовин, видів тварин і багатьох інших видів речей у природі, чиї значення та референція визначаються відповідно до теорії, розробленої в 1970-х роках Солом Кріпке та Гіларі Патнемом. Цю теорію часто називають «теорією Кріпке-Патнема», і їй приписують такі здобутки як подолання попередньої домінуючої теорії (яку Кріпке називає «дескриптивізмом»), згідно якої значення слів визначаються поняттями в нашій свідомості, обґрунтування «екстерналістського» підходу до лінгвістичних значень, і відкриття того, що існує широкий клас істин (наприклад, що вода є H₂0), які є водночас апостеріорними й необхідними. У цій статті здійснено критичний аналіз та оцінку ідей і аргументів Патнема, які зазвичай вважаються важливим внеском у «теорію Кріпке-Патнема», і висвітлено основні моменти ревізії в пізніх працях Патнема. Обґрунтовано думку, що знаменитий аргумент Патнема на користь екстерналізму щодо лінгвістичних значень, уявний експеримент із двійником Землі, хибує на передрішення спірного питання. Аргумент Патнема на користь екстерналізму з апеляцією до поділу лінгвістичної праці також не є переконливим, оскільки «семантичне делегування» саме є справою того, що є в «головах» — одні голови (неексперти) делегують право авторитетного судження іншим головам (що визнані за експертів).  Зрештою, за уважного дослідження та у світлі пізніших пояснень та ревізій Патнема, виявляється, що його концепція значення та референції є витонченим різновидом концептуалізму/інтерналізму.