ДЕФІНІЦІЯ ТА КРИТЕРІЇ СМЕРТІ ЛЮДИНИ ЯК БІОЕТИЧНА ПРОБЛЕМА
БІОЕТИКА
Ключові слова:
біоетика, смерть, смерть мозку, кардіопульмонарний критерій, інтегроване функціювання, свідомістьАнотація
У статті обговорюється проблема дефініції смерті людини (особи) та її критеріїв у перспективі сучасних біоетичних дискусій. Проаналізовані основні підходи до теоретичного обґрунтування критерію смерті людини як повного та незворотного припинення функціювання усього мозку («ціломозковий критерій»), який із 1970-х років здобув широке визнання і юридичне закріплення в більшості країн світу, а також основні критичні аргументи проти цього критерію. Здійснений аналіз дає підстави для висновку, що обґрунтування ціломозкового критерію смерті людини на основі суто біологічного визначення смерті як незворотного припинення інтегрованого функціювання організму спростовується вагомими контраргументами, – насамперед, контрприкладами інтегрованого функціювання організму людини з «мертвим» мозком. Натомість, обґрунтування на основі інтуїтивно правдоподібного ототожнення смерті людини з незворотною втратою свідомості, в усіх її формах (нездатність нічого відчувати), хоча й підтримує прийняття ціломозкового критерію як рух у правильному напрямку порівняно із традиційним кардіопульмонарним критерієм, проте веде до висновку про доцільність заміщення ціломозкового критерію на критерій, що більш точно відповідає означеному ототожненню – смерть людини як незворотне припинення усіх функцій мозку, що відповідальні за ті або інші свідомі психічні стани («вищомозковий критерій»). Розгляд головних аргументів прибічників цієї позиції, заперечень, які висувалися проти неї, та відповідей на ці заперечення дає підстави для висновку, що вона адекватно представляє найбільш соціально та етично значущі сенси, що асоціюються з поняттям смерті людини (особи). Разом із тим, з огляду на гостру дискусійність проблеми, слушною є пропозиція впровадження плюралістичної практики, за якої смерть осіб із сумліннєвими (релігійними чи філософськими) переконаннями, які суперечать встановленому законодавством основному критерію (застосовному «за замовчуванням»), може встановлюватися за критеріями, що відповідають цим переконанням.
Посилання
Law of Ukraine “Fundamentals of the Legislation of Ukraine on Healthcare”. (1993). [In Ukrainian]. The Official Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, No. 4, Article 19.
Plato. (1999). Apology of Socrates. [In Ukrainian]. In: Plato, Dialogues (pp. 20–41). Kyiv: Osnovy.
A Definition of Irreversible Coma. Report of the Ad Hoc Committee of the Harvard Medical School to Examine the Definition of Brain Death. (1968). JAMA 205(6), 337–40.
Becker, L. (1975). Human Being: The Boundaries of the Concept. Philosophy & Public Affairs, 4(4), 334–359.
Bernat, J. (1992). How Much of the Brain Must Die on Brain Death? The Journal of Clinical Ethics, 3(1), 21–26.
Bernat, J., Culver, C., Gert, B. (1981). On the Definition and Criterion of Death. Annals of Internal Medicine, 94(3), 389–94.
Criteria for the Determination of Death. (1981). Law Reform Commission of Canada.
Defining Death: Medical, Legal, and Ethical Issues in the Determination of Death. (1981). President’s Commission for the Study of Ethical Problems in Medicine and Biomedical and Behavioral Research.
Díaz-Cobacho, G., Molina-Pérez, A. (2024). Pluralism in the Determination of Death. Current Opinion in Behavioral Sciences, 57.
Díaz-Cobacho, G., Molina-Pérez, A., Rodríguez-Arias, D. (2023). Death Pluralism: a Proposal. Philosophy, Ethics, and Humanities in Medicine, 18, 10.
Engelhardt, H.T. (1975). Defining Death: A Philosophical Problem for Medicine and Law. American Review of Respiratory Diseases,112(5), 587–590.
Epicurus. (1925). Letter to Menoecus. In: Diogenes Laertius, Lives of Eminent Philosophers (transl. by R. Hicks), (vol. 2, pp. 649–659). London: William Heinemann; New York: G. P. Putnam’s Sons.
Gervais, K. (1986). Redefining Death. New Haven: Yale University Press.
Green, M., Wilker, D. (1980). Brain Death and Personal Identity. Philosophy & Public Affairs, 9(2), 105–133.
Halevy, A., Brody, B. (1993). Brain Death: Reconciling Definitions, Criteria, and Tests. Annals of Internal Medicine, 119(6), 519–525.
Hoffman, J.C. (1979). Clarifying the Debate on Death. Soundings: An Interdisciplinary Journal, 62(4), 430–447.
Jonas, H. (1974). Against the Stream: Comments on the Definition and Redefinition of Death. In: H. Jonas, Philosophical Essays: From Ancient Creed to Technological Man (pp. 132–140). Englewood Cliffs; New York: Prentice-Hall.
Lizza, J.P. (2006). Persons, Humanity, and the Definition of Death. Baltimore: The Johns Hopkins University Press.
Lizza, J.P. (2018). Defining Death: Beyond Biology. Diametros, 55, 1–19.
Machado, C. (1999). Consciousness as a Definition of Death: Its Appeal and Complexity. Clinical Electroencephalography, 30(4), 156–164.
Machado, C. (2000). Is the Concept of Brain Death Secure? In: A. Zeman, L. Emanuel (Eds.), Ethical Dilemmas in Neurology (pp. 193–212). London: W.B. Saunders Company.
Machado, C. (2007). Brain Death: A Reappraisal. New York: Springer.
Morison, R.S. (1971). Death: Process or Event? Science, 173, 694–698.
Robbins, N., Bernat, J. (2020). What Should We Do About the Mismatch Between the Legal Criteria for Death and How Brain Death Is Diagnosed? AMA Journal of Ethics, 22(12), 1038–1046.
Sarbey, B. (2016). Definitions of Death: Brain Death and What Matters in a Person. Journal of Law and the Biosciences, 3(3), 743–752.
Sarbey, B. (2024). The Advantages of the Higher Brain Criterion for Determining Death. American Journal of Bioethics, 24(1), 116–118.
Schiffer, R.B. (1978). The Concept of Death: Tradition and Alternative. The Journal of Medicine and Philosophy, 3(1), 24–37.
Shewmon, D.A. (1985). The Metaphysics of Brain Death, Persistent Vegetative State and Dementia. The Thomist, 45(1), 24–80.
Shewmon, D.A. (1997). Recovery from “Brain death”: A Neurologist’s Apologia. Linacre Quarterly, 64(1), 30–96.
Shewmon, D.A. (1998). Chronic “Brain Death”: Meta-analysis and Conceptual Consequences. Neurology, 51(6), 1538–1545.
Shewmon, D.A. (2001). The Brain and Somatic Integration: Insights into the Standard Biological Rationale for Equating “Brain Death” with Death. Journal of Medicine and Philosophy, 26(5), 457–478.
Shewmon, D.A. (2004a). The ABC of PVS. In: C. Machado, D.A. Shewmon (Eds.), Brain Death and Disorders of Consciousness (pp. 215–228). New York: Kluwer.
Shewmon, D.A. (2004b). The “Critical Organ” for the “Organism as a Whole”: Lessons from the Lowly Spinal Cord. In: C. Machado, D.A. Shewmon (Eds.), Brain Death and Disorders of Consciousness (pp. 23–41). Springer.
Tooley, M. (1983). Abortion and Infanticide. Oxford: Clarendon.
Veatch, R.M. (1975). The Whole-Brain-Oriented Concept of Death: An Outmoded Philosophical Formulation. Journal of Thanatalogy, 3(1), 13–30.
Veatch, R.M. (1976). Death, Dying, and the Biological Revolution: Our Last Quest for Responsibility. New Haven, CT: Yale University Press.
Veatch, R.M. (1978). The Definition of Death: Ethical, Philosophical and Policy Confusion. Annals of the New York Academy of Sciences, 315, 307–21.
Veatch, R.M. (1993). The Impending Collapse of the Whole-Brain Definition of Death. The Hastings Center Report, 23(4), 18–24.
Veatch, R.M. (1999). The Conscience Clause: How Much Individual Choice in Defining Death Can Our Society Tolerate? In: S.J. Youngner, R.M. Arnold, R. Schapiro (Eds.), The Definition of Death: Contemporary Controversies (pp. 137–160). Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
Veatch, R.M., Ross, L.F. (2016). Defining Death: The Case for Choice. Washington: Georgetown University Press.
Whetstine, L. (2007). Bench-to-Bedside Review: When Is Dead Really Dead – on the Legitimacy of Using Neurologic Criteria to Determine Death. Critical Care, 11, 208.
Youngner, S.J., Bartlett, E.T. (1983). Human Death and High Technology: The Failure of the Whole-Brain Formulations. Annals of Internal Medicine, 99, 252–258.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
