Тесеєві мандри свідомості
Анотація
Найкращою метафорою розуму є корабель Тесея, тому що головне питання про це - це те, що повністю замінена штукою, все одно залишається незмінною. Цей парадокс описує складну проблему рівнів ідентифікації розуму зі свідомості, а також її "будівельними блоками" - психічними та / або мозковими станами. Деякі з цих станів можна вивчати, використовуючи інтроспективні філософські методи, такі як концептуальний аналіз, але деякі виявляються лише в емпіричних наукових дослідженнях. Отже, філософія розуму має різні галузі, в тому числі ті, що надихаються наукою. Основна опозиція в "Філософії розуму" лежить між натуралістичними та не натуралістичними теоріями розуму. Сучасний натуралізм не обов'язково враховує теза про фізикалізм або причинний зв'язок. Це швидше наполягає на недоступності частини свідомого досвіду для першої особи. Зростання розуму лише до людських станів, що усвідомлюють свідомість, може бути неправильним способом зрозуміти його місце у Всесвіті. Через неврологію тварини, які не є людьми, також можуть володіти свідомими станами, уявленнями та якістю, дуже схожі на людські. Автор статті вважає, що Розум - це не останній бастіон філософії, оскільки висновки про Розум мають етичні наслідки
Посилання
Cambridge Declaration on Consciousness (2016). Philosophical Thought, 2. [= Cambridge Decla ration on Consciousness 2016]
Churchland, P.S., Sejnowski, T.J. (1990). Neural Representation and Neural Computation. In: Philosophical Perspectives. Vol. 4. Action Theory and Philosophy of Mind, 343—382. [=Churchland 1990] https://doi.org/10.2307/2214198
Churchland, P. (2008). The Impact of Neuroscience on Philosophy. In: Neuron, 60 (Nov. 6), 409—411. [= Churchland 2008] https://doi.org/10.1016/j.neuron.2008.10.023
Eagleman, D. (2015. The Brain: The Story of You. N. Y.: Pantheon Books. [= Eagleman 2015]
Frith, C. (2007). Making Up the Mind: How the Brain Creates Our Mental World. Oxford: Blackwell Publishing. [= Frith 2007]
Kushnerenko, E.V. (2009). Cognitive Development of the Child in the First Year of Life:
Behavior and Electromagnetic Research Methods. Pavlov, I.U. (Ed.). In: From Neuron to Consciousness. [In Russian]. Saint Peterburg: Saint Peterburg University Press. [= Куш не ренко 2009]
Latour, B. (1983). Give Me a Laboratory and I will Raise the World. Science Observed: In: Perspectives on the Social Study of Science. London; Beverly Hills; Sage, 1983, 141—170. [=Латур 2002]
Maturana, U., Varela, F. (1992). The Tree of Knowledge: The Biological Roots of Human Understan ding. Boston: Shambhala Publications Inc. [= Матурана 2011]
Mlodinow, L. (2012). Subliminal: How Your Unconscious Mind Rules Your Behavior. N. Y.: Pantheon Books. [= Mlodinow 2012]
Penrose, R. (1994). Shadows of the Mind. A Search for the Missing Science of Consciousness. New York; Oxford: Oxford University Press. [= Пенроуз 1994]
Platek, S. M., Keenan, J., Shackelford, T.K. (2009). Evolutionary Cognitive Neuroscience. London, Cambridge: The MIT Press. [= Platek 2009]
Ramachandran, V.S.(2011). The Tell-Tale Brain: A Neuroscientist’s Guest for What Makes us Human. New York, London: W.W. Norton & Company. [= Рамачандран 2012]
Sacks, O. (1985). The Man Who Mistook His Wife for a Hat and Other Clinical Tales . New York: Summit Books. [Сакс 2006]
Simon, H.A. (1996). The Sciences of the Artificial. Cambridge, London: MIT Press. [= Саймон 2004]
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 390
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
