Натуралістична філософія економіки
Анотація
Features of modern naturalism in the philosophy of science have been analyzed on the example from naturalistic philosophy of economics. In section 1 the author discussed general issues about naturalism and sketched a general framework for thinking about naturalism that has common acceptance in the philosophy of science. In section 2 the author surveyed contemporary research in philosophy of economics which she sees as broadly naturalist in spirit. The main feature of naturalism in the philosophy of science is that the final verdict in philosophical discussions about science is to make the actual practice of science. The author also demonstrates that there is no a single solution for familiar “normative problem”, various sophisticated arguments can be offered depending on the context of the problem discussion. The author is also advocating methodological naturalism in the philosophy of economics which allows philosophy to be based on descriptions of scientific practice but provides the opportunity for the critical evaluation of that practice in epistemological perspective.
Посилання
Dobronravova I.S., Bilous, T.M., Komar, O.V. (2009). Contemporary Philosophy of Science. [In Ukrainian]. Kyiv: Logos. [= Добронравова 2009]
Bilous, T.M. (2013). Naturalism in Contemporary Philosophy of Science. The Cognitive Foundations of Science. [In Ukrainian]. Naukovyi Visnyk Chernivetskoho Universytetu: Zbirnyk naukjvykh prats. Vypusk 663—664. Filosofia. Chernivtsi, Chernivitsi National University, 246—252.
Cartwright, N. (1983). How the Laws of Physics Lie. New York: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/0198247044.001.0001.
Cartwright, N. (1989). Nature’s Capacities and Their Measurement. Oxford: Clarendon.
Davis, J.B. (2003). Economic methodology since Kuhn. In: W. J. Samuels, J.E. Biddle, J.B. Davis (eds.). A Companion to the History of Economic Thought. Oxford: Blackwell. https://doi.org/10.1002/9780470999059.ch38.
Friedman, M. (1953). The Methodology of Positive Economics. In: Friedman, M. Essays in Positive Economics. Chicago: University of Chicago Press.
Hausman, D.M. (1980). How to do the Philosophy of Economics. In: Asquith P. D. and Giere R. N. (eds.). PSA, Vol. I, East Lansing, MI: PSA, 353–362. https://doi.org/10.1086/psaprocbienmeetp.1980.1.192578
Hausman, D.M. (1992). The Inexact and Separate Science of Economics. Cambridge: Cambridge University Press.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511752032
Hands, D.W. (2001). Reflection without Rules: Economic Methodology and Contemporary Science Theory. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511612602
Hausman, D.M. (1980). How to do the Philosophy of Economics. In: Asquith P. D. and Giere R. N. (eds.). PSA, Vol. I, East Lansing, MI: PSA, 353–362.
Hausman, D.M. (1992). The Inexact and Separate Science of Economics. Cambridge: Cambridge University Press.
Hands, D.W. (2001). Reflection without Rules: Economic Methodology and Contemporary Science Theory. Cambridge: Cambridge University Press.
Latour, B. (1986). Science in Action. Cambridge, MA: Harvard University Press.
McCloskey, D.N. (1998). The Rhetoric of Economics. Madison: University of Visconsin Press.
Mäki, U. (2000). Reclaiming Relevant Realism. In: Journal of Economic Methodology, 7, 109–125. https://doi.org/10.1080/135017800362266
Tversky, A., Kahneman, D. (1986). Rational choice and the framing of decisions. In: The Journal of Business. Vol. 59, 251–278. https://doi.org/10.1086/296365
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 277
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).