Феноменологія і герменевтика у структурі філософської і гуманітарної освіти
Ключові слова:
hermeneutics, humanities, methodology, education, phenomenology, philosophyАнотація
***Посилання
Вальденфельс Б. Вступ до феноменології ; [пер. з нім. Марії Култаєвої]. — К.: Альтерпрес, 2002. — 176 с. — (Сучасна гуманітарна бібліотека).
Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого; [пер. з нім. і післямова Вахтанґа Кебуладзе]. — К.: ППС-2002, 2004. — 206 с. — (Сучасна гуманітарна бібліотека).
Геґель Ґ.В.Ф. Феноменологія духу ; [пер. з нім. Петра Таращука]. — К.: Основи, 2004. — 548 с.
Гусерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки; [пер. з нім. і післямова Вахтанґа Кебуладзе]. — К.: ППС-2002, 2009. — 356 с. (ZETEΣIΣ).
Кебуладзе В. Навчально-методична програма «Феноменологічна соціологія» для студентів спеціальності «Філософія». — К.: Дільниця оперативної поліграфії філософського факультету, 2005a. — 33 с.
Кебуладзе В. Феноменологія. — К.: ППС-2002, 2005b. — 120 с.
Кебуладзе В. Феноменологія досвіду. — К.: Дух і Літера, 2011. — 280 с.
Куренной В. Феноменология и университет // Феноменология и гуманитарное знание. — К.: Тандем, 1998. — С. 151—161.
Шпет Г. Явление и смысл. Феноменология как основная наука и ее проблемы. — М.: Гермес, 1914. — 219 с.
Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту; [пер. з нім. і післямова Вахтанґа Кебуладзе]. — К.: Український центр духовної культури, 2004. — 560 с.
Brentano F. Psychologie vom empirischen Standpunkt. I Bd. — Hamburg: Felix Meiner Verlag, 1955. — XCVIII, 278 S. — (Philosophische Bibliothek).
Gadamer H.-G. Hermeneutik I. Wahrheit und Methode. Grundzuge einer philosophischen Hermeneutik // Hans-Georg Gadamer Gesammelte Werke 1. — Tübingen: Mohr Siebeck, 1990. — 500 S.
Dilthey W. Ideen über eine beschreibende und zergliedernde Psychologie // Sitzungsberichte der Königlichen Preussischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Jahrgang 1894; Zweiter Halbband. — Berlin: Verlag der Königlichen Akademie der Wissenschaften, 1894. — S. 1309—1407.
Heidegger M. Zollikoner Seminare. — Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2006.
Husserl E. Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Er stes Buch. Allgemeine Einführung in die reine Phänomenologie. — Den Haag: Martinus Nijhoff Publishers, 1976. — 323 S. — (Husserliana, Bd. III/1).
Husserl E. Phänomenologische Psychologie : Text nach Husserliana; Bd. IX. — Hamburg: Felix Meiner Verlag, 2003. — 243 S.
Husserl E. Philosophie als strenge Wissenschaft. — Hamburg: Felix Meiner Verlag, 2009. — XLVIII, 87 S.
Kvit S. The University as an Agency of Building Common Understanding in the Global Age // Наукові записки. Том 89, Філософія та релігієзнавство / Національний університет «Києво-Могилянська академія». — Київ: Пульсари, 2009. — С. 3—5.
Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого; [пер. з нім. і післямова Вахтанґа Кебуладзе]. — К.: ППС-2002, 2004. — 206 с. — (Сучасна гуманітарна бібліотека).
Геґель Ґ.В.Ф. Феноменологія духу ; [пер. з нім. Петра Таращука]. — К.: Основи, 2004. — 548 с.
Гусерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки; [пер. з нім. і післямова Вахтанґа Кебуладзе]. — К.: ППС-2002, 2009. — 356 с. (ZETEΣIΣ).
Кебуладзе В. Навчально-методична програма «Феноменологічна соціологія» для студентів спеціальності «Філософія». — К.: Дільниця оперативної поліграфії філософського факультету, 2005a. — 33 с.
Кебуладзе В. Феноменологія. — К.: ППС-2002, 2005b. — 120 с.
Кебуладзе В. Феноменологія досвіду. — К.: Дух і Літера, 2011. — 280 с.
Куренной В. Феноменология и университет // Феноменология и гуманитарное знание. — К.: Тандем, 1998. — С. 151—161.
Шпет Г. Явление и смысл. Феноменология как основная наука и ее проблемы. — М.: Гермес, 1914. — 219 с.
Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту; [пер. з нім. і післямова Вахтанґа Кебуладзе]. — К.: Український центр духовної культури, 2004. — 560 с.
Brentano F. Psychologie vom empirischen Standpunkt. I Bd. — Hamburg: Felix Meiner Verlag, 1955. — XCVIII, 278 S. — (Philosophische Bibliothek).
Gadamer H.-G. Hermeneutik I. Wahrheit und Methode. Grundzuge einer philosophischen Hermeneutik // Hans-Georg Gadamer Gesammelte Werke 1. — Tübingen: Mohr Siebeck, 1990. — 500 S.
Dilthey W. Ideen über eine beschreibende und zergliedernde Psychologie // Sitzungsberichte der Königlichen Preussischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Jahrgang 1894; Zweiter Halbband. — Berlin: Verlag der Königlichen Akademie der Wissenschaften, 1894. — S. 1309—1407.
Heidegger M. Zollikoner Seminare. — Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 2006.
Husserl E. Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Er stes Buch. Allgemeine Einführung in die reine Phänomenologie. — Den Haag: Martinus Nijhoff Publishers, 1976. — 323 S. — (Husserliana, Bd. III/1).
Husserl E. Phänomenologische Psychologie : Text nach Husserliana; Bd. IX. — Hamburg: Felix Meiner Verlag, 2003. — 243 S.
Husserl E. Philosophie als strenge Wissenschaft. — Hamburg: Felix Meiner Verlag, 2009. — XLVIII, 87 S.
Kvit S. The University as an Agency of Building Common Understanding in the Global Age // Наукові записки. Том 89, Філософія та релігієзнавство / Національний університет «Києво-Могилянська академія». — Київ: Пульсари, 2009. — С. 3—5.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 460
Переглядів анотації: 323
Опубліковано
2017-05-13
Як цитувати
Kebuladze, V. (2017). Феноменологія і герменевтика у структурі філософської і гуманітарної освіти. Філософська думка, (5), 51–59. вилучено із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/241
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
