Історія української філософії: недескриптивна методологія дослідження
Ключові слова:
the history of Ukrainian philosophy, research methodology of historical and philosophical studies, descriptive research of methodology of historical and philosophical studies, non-descriptive research methodology of historical and philosophical studiesАнотація
***Посилання
Кушаков Ю.В. Л. Шестов: історик філософії чи шанувальник «духовного хуліганства»? // Наукові записки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Т. 12. Філософський факультет. — К.: Педагогіка, 2004.
Каменский З.А. Методология историко-философского исследования. — М.: ИФ РАН, 2002. — 371 с.
Патнем Х. Реализм с человеческим лицом // Аналитическая философия. Становление и развитие : Антология. — М.: Мысль, 1998.
Putnam H. Realism with a human face / Ed. by J. Conant. — Cambridge; London: Harvard University Press, 1992.
Каменский З.А. Методология историко-философского исследования. — М.: ИФ РАН, 2002. — 371 с.
Патнем Х. Реализм с человеческим лицом // Аналитическая философия. Становление и развитие : Антология. — М.: Мысль, 1998.
Putnam H. Realism with a human face / Ed. by J. Conant. — Cambridge; London: Harvard University Press, 1992.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 389
Переглядів анотації: 270
Опубліковано
2017-05-13
Як цитувати
Rudenko, S. (2017). Історія української філософії: недескриптивна методологія дослідження. Філософська думка, (5), 94–102. вилучено із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/245
Номер
Розділ
СТАТТІ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).