Дві феноменології та дві французькі традиції екзистенційної філософії
Ключові слова:
інтенційність, просторове мислення, темпоральність, екзистенційний поворот, екзистенційна редукція, залученістьАнотація
У статті здійснено спробу порівняльного аналізу двох феноменологій: феноменології Е. Гусерля і феноменології Є. Міньковського та Ґ. Марселя. Описані відмінності витоків двох феноменологій: неокантіанський і картезіанський витоки феноменології Е. Гусерля та берґсоніанський виток феноменології Є. Міньковського та Ґ. Марселя. Позначені відмінності у завданнях, що стоять перед феноменологами двох напрямків. Наведено феноменологічні ідеї Ґ. Марселя, розвинені ним у співпраці з Є. Мінковським, та сутність повороту Ґ. Марселя до екзистенційної проблематики. Для позначення відмінності засобу феноменологічного утримання Ґ. Марселя запроваджено новий термін: екзистенційна редукція.
Посилання
Averintsev, S.S. (2006). To the definition of human. [In Russian]. In: Human. History. Message:Anthology. Кiev: Duh i Litera (p. 403—436). [= Аверинцев 2006]
Dupont, Ch. (2014). Phenomenology in French Philosophy: Early Encounters. In: Phaeo me nologica, 208. Dordrecht: Springer Science+Business Media.
Gadamer, H.G. (1999). Heideggers Wege: Studien zum Spätwerk. Tübingen: Mohr. [= Гадамер 2007]
Hermann, F. von. (2000). Der Begriff der Phänomenologie bei Heidegger und Husserl. Frankfurt am Main: Klostermann. [= Херрманн 2000]
Husserl, E. (1950). Cartesianische Meditationen. Haag: Martinus Nijhoff. [= Гуссерль 2006]
Husserl, E. (1991). Cartesianische Meditationen und Pariser Vorträge. Hrsg. und eingeleitet von Stephan Strasser. Nachdruck der 2. verb. Auflage. [= Гуссерль 1991]
https://doi.org/10.1007/978-94-011-3029-5
Lepp, І. (2004). La Philosophie chrétienne de l'existence. Paris: Ed. Montaigne. [= Лепп 2004]
May, R., Angel, E., Ellenberger, F.H. Existence: a new dimension in psychiatry and psychology…
Marcel, G. (1967). Essai de philosophie concrète. Paris: Gallimard.
Marcel, G. (1971). En chemin — vers quell éveil? Paris: Gallimard.
Marcel, G. (1968). Etre et Avoir I. Journal metaphysique. Paris: Editions Montaigne.
Marcel, G. (1999). Homo viator. Prolégomènes à une métaphysique de l'espérance. Paris. [= Мар сель 1999]
Marcel, G. (2007). Testament philosophique (Vienne, septembre 1968). In: Revue de Méta physique et de Morale, № 3 (Juillet-Septembre 1969) (pp. 253—262). [= Марсель 2007]
Minkowski, E. (2000). Au-delà du rationalisme morbide. Paris: L'Harmattan.
Minkowski, E. (1999). Vers une cosmologie. Petite Bibliothèque Payot.
Ricoeur, P. (1976). Gabriel Marcel et la phénoménologie. In: Entretiens autour de Gabriel Marcel (pp. 53-74). [= Рикёр 2013]
Ricoeur, P. (1969). Le Conflit des interprétations. Essais d'herméneutique I, Le Seuil [= Рикёр 2002]
Scheler, M. (1929). Philosophische Weltanschauung. Bonn: Cohen. [= Шелер 1994]
Tavrizyan, G.M. (1995). Gabriel Marcel: philosophical on human dignity. [In Russian]. In: Marcel, G. The tragic wisdom of philosophy. Selected works. Moscow: Publishing house of humanitarian literature. [= Тавризян 1995]
Tischner, J. (2005). Myślenie według wartości. In: Znak, 1982, 1990. [= Тишнер 2005]
Tischner, J. (2005). Filozofia Dramatu. Paris: Éd. du Dialogue, 1990. [= Тишнер 2005]
Spiegelberg, G. (1994). The Phenomenological Movement. Kluwer Academic Publishers.
Wahl, J. (2001). Esquisse pour une histoire de "l'existentialisme". Paris: L'Arche.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 473
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
