Ієрархія реальностей в онтології конфлікту (філософський аналіз російсько-українського конфлікту)

Автор(и)

  • Kateryna Pryazhentseva Національна академія наук України

Ключові слова:

консенсус, діалог, конфлікт, громадянське суспільство, парадокс інтерсуб’єктивності, лінгвістичний соліпсизм, код влади

Анотація

У статті зроблено спробу окреслити методологічну базу для аналізу російсько-українського конфлікту. Конфлікт аналізується у контексті сучасної філософії, ґрунтованої на феноменологічному методі Едмунда Гусерля, з одного боку, і перспективі лінґвістичного повороту, ініційованого Людвіґом Вітґенштайном, з іншого боку. Такий підхід передбачає розгляд міжнародного конфлікту як особливої комунікативної ситуації, головними конституювальними елементами якої є суспільний консенсус і диссенсус. В цьому контексті конфлікт може бути пе ре писаний мовою сучасної філософії як двосторонній процес створення суспільством дискурсу і конституювання суспільства дискурсом.
Аналіз російсько-українського конфлікту в контексті сучасної філософії є плідним і для самої філософії підходом, оскільки таке «зіткнення» з реальністю є перевіркою її епістемологічного потенціалу. Як виявилося в пропонованому дослідженні, цей аналіз дає підстави для висновку про недостатність парадигми інтерсуб'єктивності як контексту аналізу міжнародного конфлікту та обмеження концепту мови як достатнього онтологічного підґрунтя, що дає змогу пояснити діалектику консенсусу і диссенсусу у структурі міжнародного конфлікту.
У статті висловлено думку, що проблема недостатності концепту інтер су б’єктивності може бути розв’язана лише за допомоги екстралінґвістичних (тобто таких, що перебувають поза межами мови) елементів. Зокрема, як такий елемент було запропоновано концепцію влади як метамови, що забезпечує достатню основу для до слідження архітектоніки міжнародного конфлікту.

Біографія автора

Kateryna Pryazhentseva, Національна академія наук України

кандидат філософських наук, Центр гуманітарної освіти

Посилання

Balibar, E. (2003). We, the People of Europe? Reflections on Transnational Citizenship. Princeton University Press, 304 pp.

Bard, A. (2012). The Internet Revolution. The lecture on the conference Berlin’2012 NEXT; Retrieved from: https://www.youtube.com/watch?v=cGGBWssRAhI

Bourdieux, P. (2007). Sociology of the social space. [In Russian]. St. Petersburg: Aleteya, pp. 87-96.

Brzezinski, Z. (1997). The Grand Chessboard. NewYork: Basic Books, 224 p.

Luhmann, N. (2001). Power. [In Russian]. Мoscow: Praxis, 256 p.

Habermas, J. (1987). The Philosophical Discourse of Modernity. Twelve Lectures. MIT Press, 430 p.

Huntington, S. (1996). The Clash of Civilizations. NewYork: Simon&Schuster, 246 p.

Taleb, N. (2007). The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable. New York: Random House, 400 p.

Wittgenstein, L. (1922). Tractatus Logico-philosophicus. Retrieved from http://people.umass.edu/klement/tlp/

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 285

Опубліковано

2018-03-18

Як цитувати

Pryazhentseva, K. (2018). Ієрархія реальностей в онтології конфлікту (філософський аналіз російсько-українського конфлікту). Філософська думка, (6), 111–120. вилучено із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/316

Номер

№ 6 (2017): ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).