Антропологічна антиутопія Третього Райху та її філософсько-педагогічні імплікації. Стаття друга. Людина у просторах антропологічної антиутопії
ПОЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2019.06.064Ключові слова:
антропологія, антиутопія, Третій райх, світогляд, націонал-соціалізм, нація, виховання, людина, міф, расова теоріяАнотація
У статті розглядаються передумови конституювання антропологічної антиутопії Третього райху, засадничі принципи якої були визначені на основі народно-політичної та народно-культурної переорієнтації німецької філософської антропології та доповнені ідеологемами індустріалізму. Розкривається функціональний потенціал головних образів людини, канонізованих в ідеології націонал-соціалізму та символічно репрезентованих як Фюрер, Робітник і Солдат, з протиставленням теоретичної і практичної людини, які у подальшій міфотворчості націонал-соціалізму конкретизуються і героїзуються з метою консолідації різних верств населення. Аналізується антропологічне підґрунтя ідеї народної виховної держави, визначаються особливості її міфологізованого хронотопу з практично необмеженим часом існування та специфічною діалектикою ідеї Європи, якій у парадоксальній спосіб приписується нордичне походження. З’ясовується значення сакральних смислів Третього райху в категоріальних схемах політичної романтики. Простежені наслідки свідомої примітивізації світоглядної культури молоді в ландшафтах антропологічної антиутопії, що сприяло перетворенню студента «на політичного солдата» та ствердженню чоловічої спільноти як структурної моделі антропологічної антиутопії. Показано, що культ сили і здоров’я у цій антиутопії супроводжується приниженням розуму і дискредитацією духовної культури людства та її носія — освіченої людини. Розкривається антигуманна спрямованість біологізаторської редукції «нового світогляду», сформованого на основі міфу про походження та расової теорії, що знаходить прояв у встановленні розрізнення цінного і знеціненого життя і надає цій антиутопії репресивного характеру з легітимацією кримінальних практик перевиховання та ліквідації.
Посилання
Abendroth, W. (1986). Diedeutschen Professorenunddie Weimarer Republik. In: J. Tröder (Hrsg.), Hochschuleund Wissenschaftim Dritten Reich (SS. 11-25). Frankfurt am Main.
Anders, G. (1985). Die Antiquiertheit des Menschen. Band 1. Über die Seele im Zeitalter der zweiten industriellen Revolution. München: C.H. Beck.
Baeumler, A.(1937). Politik und Erziehung. Berlin: Junker und Dünnhaut.
Bauer, Chr. (2017). Fußball als theologischer Ort. Herder Korrespondenz, 2017, 11, 44-48.
Becker, F. (1933). Amerikanismus im Weimar. Sportsymbole und politische Kultur 1918-1933. Wiesbaden: Deutsche Universitätsverlag.
Böhnigh, V. (2009). Nationalsozialistische Kulturphilosophie. In: Jörg Sandkühler (Hrsg), Philosophie im Nationalsozialismus (SS. 191-219). Hamburg: F. Meiner.
Brecht, B. (1980). Rede auf dem 1. Internationalen Schriftstellerkongress zur Verteidigung der Kultur. In: B. Brecht, Ein Lesebuch für unsere Zeit (SS. 473-477).
Chamberlain, H.S. (1899). Die Grundlagen des XIX Jahrhunderts. 1. Hälfte und 11. Hälfte. München: Lehmann.
Dahrendorf, R. (2006). Versuchungen der Unfreiheit. Die Intellektuellen in der Zeiten der Prüfung. München: C.H. Beck.
https://doi.org/10.1515/9783110505283-004
Grosser, F. (2011) Revolutiondenken - Heidegger und dasPolitische. 1919-1969. München: C.H. Beck.
Eilenberger, W. (2014). Heidegger. Ein gefährlicher Denker. Philosophie Magazin, 03.2014, 69-70.
Elias, N. (1992). Studien über die Deutschen. Machtkäpfe und Habitusentwicklung im 19. und 20. Jahrhundert. Frankfurt am Main: Suhrkamp Taschenbuch.
Ellwein, T. (1992). Die deutsche Universität. Vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Frankfurt am Main: Hain.
Farias, V. (1989). Heidegger und der Nationalsozialismus. Frankfurt am Main: S. Fischer.
Friedemann, B. (1994). Lexikon III. Reich. Hamburg: Carlsen Verlag.
Giesecke, H. (1999). Hitlers Pädagogen. München: Weinheim. Retrieved from: www.hermann-giesecke.de/hitler.pdf
Grüttneer, M. (2009). Universität und Wissenschaft in der nationalsozialistischen Diktatur. In: Jörg Sandkühler (Hrsg.), Philosophie im Nationalsozialismus (SS. 31-56). Hamburg: F. Meiner.
Günther, H.F.K. (1933). Volk und Staat in ihrer Stellung zu Vererbung und Auslese. München: J.F. Lehmann.
Günther, H.F.K. (1933). Das Verbot von Mischehen mit Juden. München: J.F. Lehmann.
Günzel, S. (2001). Geophilosophie. In: Nietzsches philosophische Geographie. Berlin. Akademie-Verlag.
https://doi.org/10.1515/9783050079592
PMCid:PMC1301323
Heidegger, M. (2014). Die Selbstbehauptung der deutschen Universität .In: Sammelbeilage N15 von Philosophie Magazin, 2014.03.
Honneth, A. (2017). Die Idee des Sozialismus. Berlin: Suhrkamp.
Horkheiner, M., Adorno, Th. (1987). Dialektik der Aufklärung. In: Max Horkheimer, Gesammelte Schriften (Bd. 5, SS. 13-238). Frankfurt am Main: S. Fischer.
Horkheimer, M. (1987). Vernunft und Selbsterhaltung, in: Max Horkheimer. Gesammelte Schriften. (Bd. 5, SS. 320-355). Bd.5. Frankfurt am Main: S. Fischer.
Horkheimer, M. (1988). Forschungsprojekt des Antisemitismus. In: M. Horkheimer, Gesammelte Schriften (Bd. 4, SS. 373-411). Frankfurt am Main: S. Fischer.
Kammer, H.; Bartsch, E. (1992). Nationalsozialismus. Begriffe aus der Zeit der Gewaltherrschaft 1933-1945.
Kater, M.H. (2005). Hitler-Jugend. Aus dem Englischen von Jürgen Peter. Krause. Berlin: Primus Verlag.
Klemperer, V. (1970). LTI. Notizbuch eines Philologen. Leipzig: Verlag Philipp Reclam.
Knopp, G. (2000). Hitlers Kinder. München: Bertelsmann Verlag.
Koschorke, A. (2016). Adolf Hitlers "Mein Kampf". Zur Poetik des Nationalsozialismus. Berlin: Matthes Verlag.
Krieck, E. (1922). Philosophie der Erziehung. Jena: Eugen Diederich Verlag.
Krieck, E. (1936). National-politische Erziehung. Leipzig: Armen-Verlag.
Krieck, E. (1937). Völkisch-politische Anthropologie. 2. Teil: das Handeln und Ordnungen. Leipzig: Armen-Verlag.
Kultaeva, M.D. (2017). Education and Its Deformation in Contemporary Culture: the topicality of T. Adorno's Theory of Semi-Education in Contemporary Sociocultural Contexts. [In Ukrainian] Philosophy of Education, 1 (20), 153-195.
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-20-1-153-195
Kultaieva, M.D. (2018). Philosophy of Education of the Third Reich: origin, political and ideological contexts and conceptual constructions. [In Ukrainian] Philosophy of Education, 2, 25-88.
https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-22-1-25-87
Leske, M. Philosophen im Dritten Reich. Studie zu Hochschul und Philosophiebetrieb im faschistischen Deutschland. Berlin: Dietz Verlag.
Liessmann, K.P. (2000). Philosophie des verbotenen Wissens. Friedrich Nietzsche und die schwarzen Seiten des Denkens. Wien: Paul Zsolnay Verlag.
Mann, T. (2009). Betrachtungen eines Unpolitischen. Frankfurt am Main: Fischer.
Martynkewicz, W. (2011). Salon Deutschland. Geist und Macht 1900-1945. Berlin: Aufbau Verlag.
Albrecht, T. (1995). Das Scheitern der Weimarer Republik und der Aufstieg der NSDAP. In: M. Broszat, N. Frei (Hrsg.), Das DritteReichim Überblick (SS. 20-33). München: Pieper Verlag.
Reckwitz, A. (2017). Die Gesellschaft der Singularitäten. Zum Strukturwandel der Moderne. Berlin. Suhrkamp.
https://doi.org/10.1007/978-3-658-21050-2_2
Reimann, B.W. (1986) "Die Selbst-Gleichschaltung" der Universitäten 1933. In: J. Trödler (Hrsg.), Hochschule und Wissenschaft im Dritten Reich. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
Spranger, E. (1928). Das deutsche Bildungsideal der Gegenwart in geschichtsphilosophischer Beleuchtung. Leipzig: Quelle und Meyer.
Schmidt, H., Stern, F. (2010). Unser Jahrhundert. Ein Gespräch. München: C.H. Beck.
https://doi.org/10.17104/9783406610028
Schmitt, C. (1933). Staat, Bewegung, Volk. Die Dreigliedrigkeit der politischen Einheit. Hamburg.
Sloterdijk, P. (2015). Die schrecklichen Kinder der Neuzeit. Berlin: Suhrkamp.
Tillich, P.(1980). Die sozialistische Entscheidung. Berlin: Medusa.
Vinken, B. (2011). Der Mutterkult Im Nationalsozialismus. In: Lust am Denken (SS. 97-102). München: Piper.
Zichy, M. (2017). Menschenbilder. Eine Grundlegung. München.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 268
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).