Хасидизм у ранніх працях Мартина Бубера: Ostjuden чи «світло зі Сходу»?
ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2019.06.081Ключові слова:
хасидизм, орієнталізм, М. Бубер, Гаскала, OstjudenАнотація
Статтю присвячено розгляду містичного вчення хасидизму в ранній творчості Мартина Бубера (до видання «Я і Ти» 1923 року) в контексті концепції орієнталізму Е. Саїда. Аналіз ґрунтується на зверненні М. Бубера до хасидських джерел у 1900–1910-х роках (зокрема, у його перших двох збірках «Раббі Нахман Брацлавський» та «Легенда про Бааль-Шема»). Два чинники дають підстави досліджувати хасидизм у ранніх творах Бубера в контексті орієнталізму: захоплення європейських єврейських інтелектуалів Сходом за доби fin de si cle, а також наявний в модернізованому єврейському суспільстві неґативний стереотип традиційного східноєвропейського єврея (Ostjude, «східний єврей»). У статті показано, що цей стереотип тісно пов’язаний з критикою хасидизму з боку представників єврейського Просвітництва — Гаскали. Поворот Бубера до хасидизму, що відбувся в середині 1900-х років, був пов’язаний з інтересом Бубера до східного містицизму та його соціальною діяльністю в рамках «культурного сіонізму». Подолання стереотипу «Ostjude» виявилося важливою частиною культурної програми Бубера. Бубер реконструює єврейський містицизм як цілісний феномен, предмет академічного дослідження. На думку Бубера, найяскравішим проявом цього феномену є східноєвропейський містичний рух хасидизму. Саме з Ostjuden пов’язане джерело мудрості хасидів, що в нарисах циклу «іудаїзму» постає як справжнє «світло зі Сходу».
Посилання
Buber, M. (2012). I and Thou. The Way Of Man: According to the Teaching of Hasidism. [In Ukrainian] Kyiv: Duh i Litera.
Fransoz, K.E. (2010). Ucrainica. Culturological Essays. [In Ukrainian] Chernivtsi: Knyhy-XXI.
Buber, M. (1995). Two Types of Faith. [In Russian] Moscow: Respublika.
Buber, M. (2008). The Way Of Man: According to the Teaching of Hasidism. [In Russian] In: M. Buber, Tales of the Hasidim: The Early Masters (pp. 357-372). [In Russian] Moscow: Mosty Kultury; Jerusalem: Makhanaim.
Buber, M. (2008). Tales of the Hasidim: The Early Masters. [In Russian] Moscow: Mosty Kultury; Jerusalem: Makhanaim.
Buber, M. (2009). Tales of the Hasidim: The Later Masters. [In Russian] Moscow: Mosty Kultury; Jerusalem: Makhanaim.
Buber, M. (1997) Tales of the Hasidim. [In Russian] Moscow: Respublica.
Said, E.W. (2006). Orientalism: Western Conceptions of the Orient. [In Russian] S.l.: Russkii Mir.
Sokuler, Z. (2008). Hermann Cohen and the Philosophy of Dialogue. [In Russian] Moscow: Progress-Traditsia.
Buber, M. (1918). Mein Weg zum Chassidismus. Frankfurt am Main: Rutten and Loening.
Buber, M. (1920). Drei Reden ber das Judentum. Frankfurt am Main: Rutten and Loening.
Buber, M. (1920). Die Geschichten des Rabbi Nachman. Leipzig: Oskar Brandstetter.
Buber, M. (1048). Hasidism. New York: Philosophical Library.
Buber, M. (1956). The Tales of Rabbi Nachman (transl. by M. Friedman). New York: Indiana University Press.
Buber, M. (1958). Hasidism and Modern Man. New York: Horizon Press.
Buber, M. (1958). My way to Hasidism. In: M. Buber, Hasidism and Modern Man (pp. 45-70). New York: Horizon Press.
Buber, M. (1960). The Way of Man According To The Teachings of Hasidism. Wallingfort: Pendle Hill Publications.
Buber, M. (1984). Ekstatische Konfessionen. Gesammelt. Heidelberg: Lambert Schneider.
Buber, M. (1996). The Spirit of the Orient and Judaism. In: M. Buber, On Judaism. (рр. 56-77). New York: Schocken Books.
Buber, M. (2002). The Legend of Baal-Shem. Translated from the German by M. Friedman. London, New York: Routledge.
Buber, M. (2002). The Life of the Hasidim. In: M. Buber, The Legend of Baal-Shem. Translated from the German by M. Friedman (pp. 3-37). London, New York: Routledge.
Ecstatic Confessions. The Heart of Mysticism. Collected by Martin Buber (1996) (ed. by P. Mendes-Flohr, trasl. by E. Cameron). S.l.: Syracuse University Press.
Efron, J. (2004). From Mitteleuropa to the Middle East: Orientalism through a Jewish Lens. The Jewish Quarterly Review, 94 (3), 490-520.
https://doi.org/10.1353/jqr.2004.0013
Friedman, M. (1956). Martin Buber. The Life of Dialogue. Chicago: The University of Chicago Press.
Friedman, M. (1991). Encounter on the Narrow Ridge: A Life of Martin Buber. New York: Paragon House.
Graetz, H. (1956). History of the Jews (Vol. 5). Philadelphia: The Jewish Publication Society of America.
Hollander, D. (2006). Buber, Cohen, Rosenzweig and the Politics of Cultural Affirmation. Jewish Studies Quarterly, 13, 87-103.
https://doi.org/10.1628/094457006776207349
Huss, B. (s.a.). Martin Buber's Introduction to The Tales of Rabbi Nachman and the Early 20th Century Construction of 'Jewish Mysticism. Retrieved from: http://hsf.bgu.ac.il/cjt/files/electures/Buber2.htm
Mendes-Flohr, P. (1991). Divided passions: Jewish intellectuals and the experience of Modernity. Detroit: Wayne State University Press.
Orientalism and the Jews (2005). Waltham: Brandeis University Press.
Rotenstreich, N. (2009). Immediacy and Its Limits. A Study in Martin Buber's Thought (2009). S.l.: Harwood Academic Publishers.
Urban, M. (2008). Aestetics of Renewal. Martin Buber's Early Representation of Hasidism as Kulturkritik. Chicago, London: University of Chicago Press.
https://doi.org/10.7208/chicago/9780226842738.001.0001
Wertheimer, J. (1987). Unwelcome strangers. East European Jews in Imperial Germany. New York: Oxford University Press.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 388
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
