Спір про філософський нормативізм у контексті проблеми обґрунтування: Ганс Альберт versus Вольфґанґ Кульман

Автор(и)

Ключові слова:

нормативізм, етика, раціональність, обґрунтування, аргументаційні правила

Анотація

Питання про філософський нормативізм прямо повʼязане з обговоренням змісту і статусу нормативної етики. Зважаючи на те, що людська раціональність не може претендувати на абсолютність і вичерпність власних мисленнєвих процедур, виникає сумнів у чинності філософської й, зокрема, етичної нормативності, що базується на цьому раціональному обґрунтуванні. У ХХ ст. проблема нормативізму зумовила інтелектуальне протистояння між трансцендентальною прагматикою і критичним раціоналізмом. Згідно з представником критичного раціоналізму Г. Альбертом,  нормативізм є недосяжним у філософському знанні, оскільки жодна норма не може отримати остаточного обґрунтування й набути універсального статусу. Це пов’язане з тим, що філософська процедура обґрунтування передбачає одну з трьох логічно суперечливих стратегій («трилема Мюнхґаузена»), що підважує чинність обґрунтування й неминуче релятивізує норму. З Г. Альбертом не погоджується представник трансцендентальної прагматики В. Кульман. Він вважає, що у внутрішній структурі будь-якого мовленнєвого акту є знання про себе як про дію.  Компетентний мовець здатен висловити сумнів чи оскаржувати тільки тоді, коли він безумовно виконує арґументаційні правила. Ця безспірна аргументаційна обовʼязковість і є основою філософського нормативізму.

Біографія автора

Larysa Karachevtseva

кандидат філософських наук, молодший науковий співробітник відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України.

Посилання

Albert, H. (1968). Traktat über kritische Vernunft. Tübingen: Mohr Siebeck.

Albert, H. (1982). Münchhausen oder der Zauber der Reflexion. In: Die Wissenschaft und die Fehlbarkeit der Vernunft. Tübingen.

Kuhlmann, W. (1981). Reflexive Letztbegründung. Zur These von der Unhintergehbarkeit der Argumentationssituation. Zeitschrift für philosophische Forschung (SS. 3-26), Bd. 35, H. 1. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. Режим доступу до статті: https://www.jstor.org/stable/20483097.

Sierocka, В. (2001). Z debaty nad ideą etyki normatywnej. In: Etyka – Wspólnota – Działanie. Szkice z filozofii współczesnej (SS. 25-48). Wrocław: Dolnośląska Szkoła Wyższa Edukacji.

Yermolenko, A.M. (1999). Communicative practical philosophy. Textbook. [In Ukrainian] Kyiv: Libra. [= Єрмоленко 1999]

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 144
Переглядів анотації: 277

Опубліковано

2020-02-27

Як цитувати

Karachevtseva, L. (2020). Спір про філософський нормативізм у контексті проблеми обґрунтування: Ганс Альберт versus Вольфґанґ Кульман. Філософська думка, (5), 64–68. вилучено із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/384

Номер

№ 5 (2019): ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

Розділ

ECEЇ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).