Термінологія німецької класичної філософії

Автор(и)

  • Andriy Bogachov Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
  • Ihor Burkovskyi Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
  • Vakhtang Kebuladze Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
  • Vitali Terletsky Науково-дослідний інститут українознавства http://orcid.org/0000-0003-3212-043X

Анотація

Семінар присвячено обговоренню термінології німецької класичної філософії.

Біографії авторів

Andriy Bogachov, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

доктор філософських наук, професор кафедри філософії філософського факультету

Ihor Burkovskyi, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України

кандидат філологічних наук, маґістр філософії, старший науковий співробітник відділу загального мовознавства

Vakhtang Kebuladze, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

доктор філософських наук, доцент кафедри філософії філософського факультету

Vitali Terletsky, Науково-дослідний інститут українознавства

кандидат філософських наук, завідувач відділу філософії та геополітики

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 210
Переглядів анотації: 721

Опубліковано

2016-03-17

Як цитувати

Bogachov, A., Burkovskyi, I., Kebuladze, V., & Terletsky, V. (2016). Термінологія німецької класичної філософії. Філософська думка, (1), 75–82. вилучено із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/4

Номер

№ 1 (2016): ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

Розділ

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).