Методологічні засади візуальної теорії у філософських проектах Мориса Мерло-Понті і Жиля Дельоза
Ключові слова:
тіло, бачення, досвід візуального, гаптичний, афектаціяАнотація
Дана стаття спрямована на виокремлення методологічних основ презентаційного напряму візуальної теорії — її представники розуміють бачення не як досвід об’єк- тивації речі, а як особливу форму контакту між річчю і тим, хто на неї дивиться. Реконструйовано філософсько-методологічні підвалини такого підходу на основі теорій бачення, розроблених у творах Мориса Мерло-Понті і Жиля Дельоза. Відпо- відно, у роботі наголошені три базових принципи дослідження візуального, що їх пропонують у свої творах означені філософи: (1) принцип незвідності візуального досвіду до мови, (2) принцип тілесної обумовленості зору і (3) принцип активності об’єкта споглядання у зоровому акті. У підсумку, на основі підходів Мерло-Понті і Дельоза, запропоновані термінологічні уточнення, що дозволяють уникнути базо- вих методологічних суперечностей у дослідженнях візуального. Зокрема йдеться про зміну формулювання «візуальний досвід» на «досвід візуального», адже так ми запобігаємо обмеженню досвіду бачення лише його оптичною складовою.
Посилання
Avetysian, А. (2016). The Map of Visual Studies: the Main Lines of The Research. [In Ukrainian] Hileia: academic bulletin, 112, 241—244. [= Аветисян 2016]
Avetysian, А. (2017a). Husserl’s notion of affectation as a basis of the coneption of the «looking back» (part 2, pp. 132—134). In: Days of science of philosophy faculty — 2017 [report and presentations materials]. [In Ukrainian] Кyiv: Editorial polygraphical center «Kyiv univer-sity». [= Аветисян 2017]
Avetysian, А. (2017b). Cultural and philosophical accentuations of Thomas Mitchell’s visual theory. [In Ukrainian] Filosofia i politolohia v konteksti suchasnoi kultury. Scientific journal. Dnipro: Oles Honchar Dnipro national University, 2 (17), 4—11 [= Аветисян 2017]
Avetysian, А. (2018). Phenomenological Research of Visual Experience: the Look of a Painter (Based on the Works of Maurice Merleau-Ponty). [In Ukrainian] Philocophical thought, 1,
—105. [= Аветисян 2018]
Boehm, G., Mitchell, W.J.T. (2009). Pictorial versus Iconic Turn: Two Letters. Culture, Theory
and Critique, 50(2—3), 103—121.
Deleuze, G. (2002). Francis Bacon. Paris: Seuil.
Elkins, J. (1999). The object stares back. San Diego, CA: Harcourt.
Husserl, E. (2009). Experience and Judgment: Investigations in A Genealogy of Logic. [In Ukrainian]
Kyiv: PPC-2002. [= Гусерль 2009]
Merleau-Ponty, M. (2001). Phenomenology of Perception. [In Ukrainian] Kyiv: Ukrainian Center
of the Spiritual Culture. [= Мерло-Понті 2001]
Merleau-Ponty. M. (2003) The Visible and the Invisible. Followed by Working Notes. [In Uk-
rainian]. Kyiv: Publishing House KM «Academy». [= Мерло-Понті 2003] Merleau-Ponty, M. (1952) Le langage indirect et les voix du silence (pp. 41—82). In: Signes.
Paris: Gallimard.
Merleau-Ponty, M. (1964). L’oeil et l’esprit. Paris: Gallimard.. Retrieved from: http://classiques.
uqac.ca.classiques.merleau_ponty_maurice.oeil_et_esprit.oeil_et_esprit.pdf. Merleau-Ponty, M. (1966). Le doute de C zann. In: Sens et Non-sens (pp. 15-44). Paris: Les ditions Nagel. Retrieved from: http://classiques.uqac.ca.classiques.merleau_ponty_mau-
rice.sens_et_non_sens.sens_et_non_sens.pdf.
Merleau-Ponty, M. (1979). Le Visible et l’Invisible. Notes de travail. sous la direction de C. Lefort.
Paris: Gallimard. Retrieved from: https://monoskop.org.images.c.c6.Merleau_Ponty_
Maurice_Le_Visible_et_L_Invisible_1979_2001.pdf.
Mitchell, W. (1996). What Do Pictures «Really» Want? October, 77, 71.
Mitchell, W. (2005). There Are No Visual Media. Journal of Visual Culture, 4(2), 257—266. Moxey, K. (2008). Visual Studies and the Iconic Turn. Journal of Visual Culture, 7(2), 131—146. Sylvester, D. (1975). The Brutality of Fact: Interviews with Francis Bacon. New York: Pantheon Books.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 133
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
