Екологічна парадигма цивілізаційних трансформацій
Цивілізаційний вибір України
Ключові слова:
цивілізаційний розвиток, екологічні кризи, нова екологічна парадигма, сталий (збалансований) розвиток, щастя, Індекс щасливої планети, екологічна справедливість, кліматична справедливістьАнотація
У статті розглянуто особливості екологічної глобалізації та четверту генерацію екологічних проблем. Екологічну парадигму представлено не лише як науковий конструкт,
що дає змогу описувати та пояснювати «нову соціальну реальність» (реальність екологічних криз, негативних наслідків науково-технічного прогресу й стрімкого економічного зростання), а й як засіб акумуляції цінностей, пов’язаних зі ставленням до природи, довкілля та якості життя людини, що інтегрує їх у цілісну систему. Показано, що важливим чинником переходу суспільства на засади сталого (збалансованого) розвитку є узгодження екологічної, економічної та соціальної політики з урахуванням етичних норм. Розглянуто роль теорії справедливості у рефлексіях щодо змін клімату та шляхів пом’якшення кліматичних змін та проаналізовано нові рівні теоретизації справедливості. Зроблено висновок про те, що головною метою цивілізаційного поступу має бути щастя як інтегральний показник якості життя, неможливий, поміж іншим, поза безпечним і комфортним довкіллям, без спілкування з природою.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 327
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).