Комунікативна рівність і політика незгоди
Актуальні проблеми сучасної політичної філософії та етнонаціональних студій
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2020.03.038Ключові слова:
комунікація, комунікативна рівність, розуміння, незгода, соціальна нерівність, політика, політика естетикиАнотація
Автор статті розвиває поняття комунікативної рівності, спираючись на теорію комунікативної дії, орієнтовану на розуміння (Габермас). Мовна взаємодія передбачає комунікативну рівність як апріорну умову взаєморозуміння. Це порушує критичне питання про місце і роль нерозуміння та незгоди, з якими зустрічається кожний у міжлюдській комунікації. Спираючись на розвідку феномену нерозуміння (Рансьєр), автор простежує процеси сприйняття учасниками комунікації фактичної соціальної нерівності та, як наслідок, виникнення політич- ної незгоди. Значна частина статті присвячена усвідомленню громадянами конфлікту рівно- сті в комунікації та наявної нерівності у розподілі часток блага суспільного цілого. Це здійснюється через аналіз новаційних визначень Рансьєром таких понять, як політика естетики, політика, поліція, не-добре, та його інтерпретації поняття blaberon у Аристотеля і Платона. Подвійну логіку комунікації як рівності у взаєморозумінні і як класової боротьби за соціальну рівність та справедливу частку суспільного продемонстровано, вслід за Рансьєром, на прикладі філософа та історика П'єра-Симона Баланша, який проводив прямі паралелі між подіями Великої французської революції та сецесією плебсу щодо Авентинського пагорба у Давньому Римі. Особливе місце в статті відведено критиці теорії дискурсивної раціональності Габермаса, філософська модель спілкування якого заперечує активну роль спостерігача («третьої позиції») у процесах комунікації, орієнтованої на розуміння. Натомість звернення до іншого істо- ричного прикладу — твору дієвого учасника української революції 1917–1921 років і разом з тим теоретика-спостерігача Володимира Винниченка — дає підставу прояснити роль «тре- тьої особи» в політичній комунікації як спосіб суб'єктивізації процесів формування світу нової політичної спільноти та її культурної ідентичності. У підсумку звернення до поняття політичного як конфлікту, в якому йдеться про визнання власної форми існування за другою сто- роною чи відмову їй у збереженні такої форми існування (Карл Шміт), дає підставу авторові зробити висновок про важливість вивчення екзистенційного виміру комунікації.
Посилання
Apel, K.-O. (2012). The A Priory Foundation of Communication and the Foundation of the Humanities. In: Philosophy of Communication / Ed. by B.G. Chang, G.C. Butchart. Cam- bridge, MA, London: The MIT Press.
Aristotle (2000). Politics / Tr. O. Kisliuk. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.
Carpenter, E., McLuhan, M. (1960). Introduction. In: Exploration in Communication / Ed. By E. Carpenter, M. McLuhan. Boston: Beacon Press.
Gadamer, H.-G. (2000). Truth and method. Foundation of philosophical hermeneutics / Tr. O. Mokrovolskyi (vol. 1). [In Ukrainian]. Kyiv: Univers. Habermas, J. (1989). The Theory of Communicative Action. Vol.1. Lifeworld and System: a Critic of Functionalist Reason / Tr. by Th. McCarthy. Boston: Beacon Press.
Habermas, J. (1995a). The Philosophical Discourse of Modernity. Twelve Lectures / Tr. by F.G. Lawrence. Cambridge, MA: The MIT Press.
Habermas, J. (1995b). Truth and Justification / Tr. by Barbara Fultner. Cambridge: MIT, Polity
Press.
Habermas, J. (1998). Between Facts and Norms. Contribution to a Discourse Theory of Law and Democracy. Tr. by William Rehg. The MIT Press, Cambridge, Massachusetts.
Habermas, J. (2014). Between Naturalism and Religion. Tr. by Ciaron Cronin. Polity Press. Cambridge.
Habermas, J. (2018). Philosophical Introductions. Five Approaches to Communicative Reason / Tr. by C. Cronin. Cambridge: Polity Press.
Hyrych, I. (s.a.). Setting the Record Straight: Reconceptualization of the Ukrainian Revolution. Historian, M.S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies. Retrieved from: https://www.istpravda.com.ua/eng/articles/2018/09/28/153033/
Kasianov, G. (2015). Ukraine between Revolution, Independence, and Foreign Dominance. In: The Emergence of Ukraine. Self-Determination, Occupation. And War in Ukraine, 1917-1922 by Wolfram Dornik, Georgiy Kasianov, Hannes Leidinger, Peter Lieb, Alexei Miller, Bohdan Musial, Vasyl Rasevych / Tr. by G. Fagan. Edmonton, Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press.
Panagia, D. (2006). The Poetics of Political Thinking. Durham, London: Duke University Press.
https://doi.org/10.1215/9780822387909
Plato (1990). Cratylus / Tr. T.V. Vasilieva. In: Collection of works in four volumes (vol. 1). Moscow: Mysl.
Ranci r, J. (1999). Disagreement. Politics and Philosophy / Tr. by J. Rose. Minneapolis, London: University of Minnesota Press.
Ranciеr, J. (2012). The Politics of Aesthetics. The Distribution of the Sensible / Tr. by G. Rockhill. S.l.: Continium.
Salkever, S. (2005). Aristotle's Social Science. In: R. Kraut, S. Skultety, Aristotle's Politics: critical essays. S.l.: Lanham, Rowman & Littlefield Publishers.
Schmitt, K. (2007). The Concept of the Political / Tr. by G. Schwab. S.l.: The University of Chicago.
https://doi.org/10.7208/chicago/9780226738840.001.0001
Schutz, A., Lukman, T. (2004). Structures of life / Tr. V. Kebuladze. [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Center for Spiritual Culture.
Titus Livius (1989). History of Rome from the foundation of the city / Tr. N.A. Pozdniakova (vol. 1, ch. 32). [In Russian]. Moscow: Nauka. Retrieved from: http://ancientrome.ru/antlitr/t.htm?a=1364000232
Vynnychenko, V. (1920). Revival of the nation (part 1). [In Ukrainian]. Kyiv, Vienna: Dzvin.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 235
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
