Капіталізм як релігія: Від Макса Вебера до Джорджо Агамбена через Вальтера Беньяміна
Спадщина Вебера: на перехресті традицій
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2021.01.105Ключові слова:
капіталізм, протестантизм, секуляризація, десакралізація, Захід, мирський, анархічний, повсякденністьАнотація
На основі праці Макса Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму» автор досліджує Веберове поняття «капіталізм», а також критично аналізує сам капіталістичний лад, відштовхуючись від текстів Вальтера Беньяміна і Джорджо Аґамбена. Якщо Вебер позитивно ставиться до капіталізму, то Беньямін і Аґамбен вбачають у ньому небезпеку. Вебер підходить до питання з позиції протестантського праксису, Беньямін та Аґамбен вбачаають у капіталізмі «паразита», який використовує християнську теологію для досягнення власних цілей. Вебер пише про «дух» капіталізму, Беньямін та Аґамбен — про капіталізм як форму релігії.
Посилання
Agamben, G. (2017). Capitalism as Religion. В: D. McLoughlin (Ed.), Agamben and Radical Politics (pp. 15-26). Edinburgh: Edinburgh University.
https://doi.org/10.3366/edinburgh/9781474402637.003.0001
Benjamin, W. (1991). Gesammelte Schriften VI (pp. 100-103). Frankfurt am Main: Suhrkamp. Benjamin, W. (2002). About the understanding of history. [In Ukrainian]. In: V. Benyamin, Selected works (pp. 39-51). Lviv: Litopys.
Benjamin, W. (2012). Capitalism as a religion. [In Russian]. In: W. Benjamin, The teaching of similarity. Media-aesthetic works (pp. 100-108). Moscow: Russian State University for the Humanities.
Bintsarovskii, D. (2016). Professional success as a sign of election? About Calvin, Calvinism, Weber and Post-Soviet Science. [In Russian]. The Reformed View, 2 (2), 5-54. URL: https://www.journal.ersu.org/art/18.pdf
Boldyrev, I. (2012). Bloch and Benjamin: one-way traffic. [In Russian]. In: The time of utopia. Problematic foundations and contexts of the philosophy of Ernst Bloch (pp. 182-261). Moscow: Higher School of Economics.
Debord, G. (1969). La societe du spectacle. Paris: Gallimard.
Debord, G. (2002). Society of the spectacle. [In Russian]. Moscow: Logos.
Eiland, H., Jennings, M. (2018). Benjamin. Critical life. [In Russian]. Moscow: Dielo.
Heers, J. (2014). The birth of capitalism in the Middle Ages. Money changers, usurers and big financiers. [In Russian]. St. Petersburg: Eurasia.
Kaube, J. (2014) Max Weber: Ein Leben zwischen den Epochen. Berlin: Rowohlt.
Kaube, Y. (2016). Max Weber at the turn of two eras. [In Russian]. Moscow: Dielo.
Merrifield, A. (2005) Guy Debord. S.l.: Reaktion Books.
Merrifield, A. (2015). Guy Debord. [In Russian]. Moscow: Ad Marginem Press.
Pohorilyi, O. (1998). Reading Weber. [In Ukrainian]. In: M. Weber, Sociology. Significant historical analyzes. Policy (pp. 479-495). Kyiv: Osnovy.
Scholem, G. (2014). Walter Benjamin. The story of one friendship. [In Russian]. Moscow: Grundrisse.
Taylor, C. (2007). A secular age. Harvard: Belknap Press of Harvard University Press.
https://doi.org/10.2307/j.ctvxrpz54
Taylor, Ch. (2013). Secular era. T. 1. [=In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i litera.
Weber, M. (1963). Die protestantische ethik und der geits des kapitalismus. Tübingen: J. C. B. Mohr.
Weber, M. (2007). The life and work of Max Weber. [In Russian]. Moscow: ROSSPEN.
Weber, M. (2018a). Preliminary remarks on the "Collected works on the sociology of religion".
[In Ukrainian]. In: M. Weber, Protestant ethics and spirit of capitalism (pp. 25-37). Kyiv: Nash format.
Weber, M. (2018b). Protestant ethics and spirit of capitalism. [In Ukrainian]. Kyiv: Nash format.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 127
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
