ФЕНОМЕН ПОДІЇ В МОРАЛЬНІСНОМУ ВИМІРІ: ВНУТРІШНЯ ФОРМА ТА КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ
СУЧАСНА ГУМАНІТАРИСТИКА
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2022.01.084Ключові слова:
моральнісна подія, моральнісне самоздійснення, визнання, прийняття Іншими, присутність, драматургія подіїАнотація
У статті поставлено питання — що постає як подія, коли ми розглядаємо існування людини в етичному вимірі?
Розглянуто рівні здійснення людиною того, що вона визначає для себе як морально зна- чуще, а також можливості сприйняття зазначеного здійснення іншими членами моральної спільноти. Це завдання, на думку автора, вимагає уваги до моральнісного виміру існування людини, в якому з’являється можливість діагностувати і змістовно аналізувати зміни, що призводять до моральнісного зсуву у світогляді людини. Зміни такого рівня концептуалі- зуються як моральнісна подія (а не моральнісна оцінка певної події: така оцінка може зали- шати людину незмінною). Автор виокремлює два рівні моральнісної подієвості: перший — моральнісне самоздійснення людини, яке саме по собі може призводити лише до умовної події-для-себе і просто визнається іншими членами спільноти; і другий — коли зазначене вище самоздійснення інші приймають, що і стає власне моральнісною Подією.
Відштовхуючись від поняття «визнання», як його розробляв Ч. Тейлор, автор висуває думку, що зазначене поняття є недостатнім для того, щоб можна було говорити про «пов- ноцінне» сприйняття моральнісної події іншими. На думку автора, запроваджений у розвідці концепт «прийняття Іншими» дає змогу тематизувати такі важко фіксовані складові мо- ральнісної події, як зміна внутрішніх почуттєво-розумових віро-гідностей людини та її вірувальної налаштованості.
Крім цього, обґрунтовано доцільність розгляду моральнісної події через її внутрішній простір і час як форми подієвості. Внутрішній простір моральнісної події визначено як при- сутність, а внутрішній час — як її драматургія.
Посилання
Badiou, A. (1989). Manifeste pour la philosophie. Paris: Seuil.
Bakhtin, M. (1979). The Problem of Text in Linguistics, Philology, and the Human Sciences. [In Russian]. In: M. Bakhtin, The Aesthetics of Verbal Creation (ed. by S. G. Bocharov) (pp. 281-308 ). Moscow: Iskusstvo.
Bakhtin, M. (2003). Toward a Philosophy of the Act. [In Russian]. In: M. Bakhtin, Collected works in 7 vols. (vol. 1, pp. 7-68). Moscow: Russkie slovari; Yazyki slavianskoi kultury.
Camus, A. (2015). The Myth of Sisyphus. [In Ukrainian]. Kyiv: Portfel.
Chukhrai, E. (2015). The Purpose of Life and the Meaning in Life: History of Philosophy and Limits of Rational Reconstruction. [In Ukrainian]. Sententiae, 32(1), 143-152.
https://doi.org/10.22240/sent32.01.143
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer.
Heidegger, M. (2000). Über den Humanismus. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. Panych, O. (2016). In Search of a Common Good (Reflections on Andrii Baumeister's Book "Being and Good"). [In Ukrainian]. Sententiae, 3 4 (1), 144-160.
https://doi.org/10.22240/sent34.01.144
Podoroga, V. (2018). Event. [In Russian]. In: New Philosophy Encyclopedia Retrieved from: https:// iphlib.ru/library/collection/newphilenc/document/HASH0139acd568bdd24f76199339.
Taylor, Ch. (2004). The Politics of Recognition. [In Ukrainian]. In: Multiculturalism and "The Politics of Recognition" (pp. 29-71). Kyiv: Alterpress.
Yermolenko, A. (2010). Social Ethics and Ecology. Human Dignity - Respect for Nature. [In Ukrainian]. Kyiv: Libra.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 170
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).