ДИСКУРСИВНИЙ ВИМІР ІНСТИТУЦІЙ

ДИСКУРС В СУСПІЛЬСТВІ ТА КУЛЬТУРІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2022.02.083

Ключові слова:

соціальні інститути, дискурс, суспільство, норми, нормативність, структура життєдіяльності

Анотація

У статті розглядається чільна і неусувна роль дискурсивних практик в існуванні соціальних інститутів, особливо в умовах демократичного урядування. Обґрунтовується необхідність по- шуку евристично плідних підходів в аналізі суспільної дійсності взагалі, насамперед сучасної со- ціальності. В цьому контексті запропоновано теоретичну модернізацію інституційного під- ходу в аналізі соціальних явищ, а саме залучення поняття дискурсу в структуру цього підходу. Наголос зроблено на подвійному сенсі суспільних інститутів — як способів організації життє- діяльності суспільства та як інстанцій (медіумів) нормативності, через які конституюється, відтворюється та змінюється порядок суспільного життя. Таким чином розв’язується дилема правила–організації в неоінституціалізмі. Вона переводиться в режим двох невіддільних і взає- модоповняльних функцій інституту — нормативної та реґулятивної. Подано аналіз тих смис- лових, організаційних та процедурних навантажень, що їх виконують дискурсивні практики в діяльності інститутів суспільства. Зокрема, автор зосереджується на складній структурі нормативності, яку вособлює суспільний інститут. Щонайменше в ній треба виокремити екс- пліцитну нормативність системи правил та приписів, з одного боку, і порядок дискурсу, ство- рений і підтримуваний даним інститутом — з іншого. Дискурс відповідає нормативності в її ужитковості — в якості реально здійснюваного процесу внормовування життєдіяльності. Нормативність існує не інакше, ніж породжуючи певні практики мовлення, комунікації та арґументації. Це стає підставою для визначення поняття інституції як дискурсивного режи- му існування соціального інституту, з одного боку, та як способу організації дискурсу в суспіль- стві (порядок дискурсу) — з іншого. Серед чільних соціальних ефектів інституцій вирізнено генерування довіри як засади суспільних відносин та тяглість культурного досвіду. Автор під- креслює комплексність існування та діяльності інституцій: кожна інституція залучена в за- гальне дискурсивно-комунікативне поле суспільства і, своєю чергою, впливає на нього.

Біографія автора

Вікторія ШАМРАЙ

кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціальної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4,

Посилання

Acemoglu, D., Robinson, J. (2016). Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. [In Ukrainian]. Kyiv: Nash Format.

Merton, R. (2006). Social Theory and Social Structure. [In Russian]. Moscow: AST, Hranitel.

Miller, S. (2019). Social Institutions. In: Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from:: https://plato.stanford.edu/entries/social-institutions/

Nort, D. (1997). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. [In Russian]. Mos- cow: Fond ekonomicheskoj knigi «Nachala».

Rawls, J. (2001). A Theory of Justice. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.

Rosanvallón, P. (2009). Democratic Legitimacy: Impartiality, Reflexivity, Proximity. [In Ukrainian]. Kyiv: KM Akademia.

Sztompka, P. (1999). Trust: a sociological theory. Cambridge: Cambridge University Press. Turner, J. (1997). The Institutional Order: Economy, Kinship, Religion, Polity, Law, and Education in Evolutionary and Comparative Perspective. New York: Longman.

Veblen, T. (1994). The theory of the leisure class. New York: Penguin books.

Vico, G. (2018). New science: principles of the new science concerning the common nature of nations. [In Russian]. Moscow: RIPOL klassik.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 120

Опубліковано

2022-08-17

Як цитувати

ШАМРАЙ В. . (2022). ДИСКУРСИВНИЙ ВИМІР ІНСТИТУЦІЙ : ДИСКУРС В СУСПІЛЬСТВІ ТА КУЛЬТУРІ. Філософська думка, (2), 83–95. https://doi.org/10.15407/fd2022.02.083

Номер

Розділ

ТЕМА ЧИСЛА

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.