ДИСКУРСИВНИЙ ВИМІР ІНСТИТУЦІЙ
ДИСКУРС В СУСПІЛЬСТВІ ТА КУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2022.02.083Ключові слова:
соціальні інститути, дискурс, суспільство, норми, нормативність, структура життєдіяльностіАнотація
У статті розглядається чільна і неусувна роль дискурсивних практик в існуванні соціальних інститутів, особливо в умовах демократичного урядування. Обґрунтовується необхідність по- шуку евристично плідних підходів в аналізі суспільної дійсності взагалі, насамперед сучасної со- ціальності. В цьому контексті запропоновано теоретичну модернізацію інституційного під- ходу в аналізі соціальних явищ, а саме залучення поняття дискурсу в структуру цього підходу. Наголос зроблено на подвійному сенсі суспільних інститутів — як способів організації життє- діяльності суспільства та як інстанцій (медіумів) нормативності, через які конституюється, відтворюється та змінюється порядок суспільного життя. Таким чином розв’язується дилема правила–організації в неоінституціалізмі. Вона переводиться в режим двох невіддільних і взає- модоповняльних функцій інституту — нормативної та реґулятивної. Подано аналіз тих смис- лових, організаційних та процедурних навантажень, що їх виконують дискурсивні практики в діяльності інститутів суспільства. Зокрема, автор зосереджується на складній структурі нормативності, яку вособлює суспільний інститут. Щонайменше в ній треба виокремити екс- пліцитну нормативність системи правил та приписів, з одного боку, і порядок дискурсу, ство- рений і підтримуваний даним інститутом — з іншого. Дискурс відповідає нормативності в її ужитковості — в якості реально здійснюваного процесу внормовування життєдіяльності. Нормативність існує не інакше, ніж породжуючи певні практики мовлення, комунікації та арґументації. Це стає підставою для визначення поняття інституції як дискурсивного режи- му існування соціального інституту, з одного боку, та як способу організації дискурсу в суспіль- стві (порядок дискурсу) — з іншого. Серед чільних соціальних ефектів інституцій вирізнено генерування довіри як засади суспільних відносин та тяглість культурного досвіду. Автор під- креслює комплексність існування та діяльності інституцій: кожна інституція залучена в за- гальне дискурсивно-комунікативне поле суспільства і, своєю чергою, впливає на нього.
Посилання
Acemoglu, D., Robinson, J. (2016). Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. [In Ukrainian]. Kyiv: Nash Format.
Merton, R. (2006). Social Theory and Social Structure. [In Russian]. Moscow: AST, Hranitel.
Miller, S. (2019). Social Institutions. In: Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from:: https://plato.stanford.edu/entries/social-institutions/
Nort, D. (1997). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. [In Russian]. Mos- cow: Fond ekonomicheskoj knigi «Nachala».
Rawls, J. (2001). A Theory of Justice. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.
Rosanvallón, P. (2009). Democratic Legitimacy: Impartiality, Reflexivity, Proximity. [In Ukrainian]. Kyiv: KM Akademia.
Sztompka, P. (1999). Trust: a sociological theory. Cambridge: Cambridge University Press. Turner, J. (1997). The Institutional Order: Economy, Kinship, Religion, Polity, Law, and Education in Evolutionary and Comparative Perspective. New York: Longman.
Veblen, T. (1994). The theory of the leisure class. New York: Penguin books.
Vico, G. (2018). New science: principles of the new science concerning the common nature of nations. [In Russian]. Moscow: RIPOL klassik.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 55
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).