ДИСКУРСИ ПАМ’ЯТІ І КРИТИЧНА НАУКОВА ІСТОРІЯ. ДО ПИТАННЯ СПЕЦИФІКИ СУЧАСНИХ ІСТОРИЧНИХ ДИСКУРСІВ
ДИСКУРС В СУСПІЛЬСТВІ ТА КУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2022.02.108Ключові слова:
дискурси пам’яті, колективна пам’ять, афірмативна історіографія, критична історія, історичність, традиціяАнотація
В рамках цієї статті здійснена експлікація дискурсів пам’яті та опозиційної щодо них кри- тичної наукової історії. Дискурси пам’яті розглядаються як сучасні форми маніфестації історичності людського буття, оскільки саме в них постійне опосередкування часових гори- зонтів минулого та сучасного набуває тематичного характеру. Критична історія деклара- тивно протистоїть дискурсам пам’яті, але виявляє залежність своїх методологічних заснов- ків від наперед заданих форм розуміння минулого, представлених у пам’яті.
Протиставлення дискурсів пам’яті та критичної історії структурно повторює опози- цію традиції та наукової історії, розкриту у герменевтиці. Концептуальний зсув від традиції до пам’яті відображає сутнісні зміни у сучасному розумінні історичності, пов’язані з подаль- шою детрадиціоналізацією та ґлобалізацією світу. Пам'ять постає як нова форма осмислен- ня минулого, пов’язана як з острахом його втрати, так і з розумінням дистанцій та розривів стосовно нього.
На підставі диференціації різних видів колективної пам’яті здійснено виокремлення відповідних видів дискурсів. Доводиться, що історичні дискурси ідентичності не можуть бути ототожнені з історичними дискурсами влади, а історико-дидактичні та історико- естетичні дискурси є самостійними формами сучасного ставлення до минулого. Прагнучи відокремити критичну реконструкцію від пам’яті, наукові дискурси стають контрафак- тичними стосовно повсякденної даності минулого у наративах колективної пам’яті.
Посилання
Anderson, B. (2006). Imagined Communities. Reflections on the Origin and Spread of Natio- nalism. London, New-York: Verso.
Ankersmit, F.R. (1983). Narrative Logic. A Semantic Analysis of the Historian's Language.The Ha- gue, Boston, London: Martinus Nijhoff Publishers.
Assman, J. (2011). Cultural Memory and Early Civilization. Writing, Rememberance, and Political Imagination. Cambridge University Press.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511996306
Assman, J. (2013). Communicative and Cultural Memory. In: The theoretical foundations of Hun- garian "lieux de memoire" studies (Loci Memoriae Hungaricae 1), 36-43.
Assman, A. (2014). The Long Shadow of the Past: Memorial Culture and Historical Politics [in Russian]. Moscow: New literary review.
Ferguson, N. (1999). Virtual History: Towards a "chaotic" theory of the past. In: Virtual History: Alternatives and Counterfactuals. Cambridge: Basic Books, 1-90.
Gadamer, Hans-Georg. (2000). Wahrheit und Method. Grundzuge einer Philosophischen Herme- neutic [in Ukrainian]. 1. Kyiv: Universe.
Haidegger, M. (1967). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
Halbwachs, M. (1968). La Mémoire Collective. Paris: Presses Universitaires de France. Huyssen, A. (2000). Present Pasts: Media, Politics, Amnesia. Public Culture, 12 (1), 21-38.
https://doi.org/10.1215/08992363-12-1-21
Kasianov, G. (2016). Historical policy and the memorial laws in Ukraine: the beginning of the 21st century. [In Russian]. Historical expertise, 2, 28-55.
Koselleck, R., Sebastián, J.F., & Fuentes, J.F. (2006). Conceptual History, Memory, and Identity: An Interview with Reinhart Koselleck. Contributions. Vol. 2, no. 1, 99-127.
https://doi.org/10.1163/187465606783406153
Koselleck, R. (2005). Vergangene Zukunft. Zur Semantik geschichtlicher Zeiten. [In Ukrainian]. Kyiv: Duch I Litera.
Lowhental, D. (2015). The Past is a Foreign Country. Cambridge: University Press.
https://doi.org/10.1017/CBO9781139024884
Megill, A. History, memory, identity. History of the Human Sciences, 11(3), 37-62.
https://doi.org/10.1177/095269519801100303
Megill, A. (2007). Historical Knowledge, Historical Error. A contemporary guide to practice. The University of Chicago Press.Chicago and London.
Nora, P. (1984). Entre mémoire et histoire : la problématique des lieux. Dans: Les Lieux de mémoire, tome 1 : La République. Paris: Gallimard, xvii-xlii.
Reulecke, J. (2008) Generation, Generativity, and Memory. Cultural memory studies: an international and interdisciplinary handbook. Berlin. New-York: Walter de Gruyter, 119-125.
Ricoeur, P. (2000). La mémoire, L'Histoire, L'Oubli. Paris: Édition du Seuile.
White, H. (1998). Encounters. In: Philosophy of History after Postmodernism. Charlottesville and London: The University Press of Virginia, 13-38.
Zymovets, R.V. (2021). About benefits and harms of rewriting history. One of the topic of contemporary historical discourses: philosophical analysis. [in Ukrainian]. Philosophical Thought, 2.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 122
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
