ДОВГЕ XX СТОЛІТТЯ?
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2022.03.083Ключові слова:
війна, політика, модерна політична філософія, екстраполітичний конфлікт, російсько-українська війна, століття воєнАнотація
Стаття окреслює історичні й інтелектуальні засади, на яких після Другої світової війни будувалася європейська політична система; ця система мала на меті унеможливити будь-яку війну в Європі, однак виявилася нездатною запобігти російсько-українській війні. У статті показано, що ця система будувалася не лише з огляду на травму Першої і Другої світових воєн, а й відповідно до ліберальної настанови щодо війни, яку М. Ватер назвав «війна проти “війни”»; водночас у так зрозумілій настанові йдеться не про реальні війни, а про уявну «війну всіх проти всіх». На основі аналізу засад і результатів дослідницького проєкту «Війна та суспільство» під керівництвом Ж. Башлера, автор окреслює принципи ліберальної Realpolitik як реалізації згаданої настанови у царині воєн: вона полягає у їх раціоналізації як на рівні цілей, так і на рівні засобів ведення війни; така раціоналізація зрештою робить війну нера- ціональною та неприйнятною. З погляду такої Realpolitik, війна є лише надзвичайним засо- бом політики, а російсько-українська війна — лише ексцесом насильства, тоді як на думку автора, вона є неминучим наслідком ірраціонального та насильницького російсько-українського екстраполітичного конфлікту, ставкою якого є саме існування України. Однією з при- чин нездатності європейської політичної системи запобігти російсько-українській війні ав- тор вважає переконання, що разом із закінченням холодної війни закінчилося і «століття воєн» у Європі, і що економічна та культурна інтеграція посткомуністичних країн у євро- пейський простір унеможливлює подібні конфлікти. Автор звертається до опису самодостатньої логіки воєн ХХ ст., запропонованого у книзі Р. Арона «Війна за війною», і пропонує розглядати російсько-українську війну як їх продовження; у запропонованій Р. Ароном перспективі, згадане «століття воєн» можна вважати «довгим ХХ століттям», що триває і досі.
Посилання
Aron, R. (1951). Les guerres en chaîne. Paris : Gallimard.
Baechler, J. (2014). I. La guerre comme concept. Dans : Baechler, J., éd. Guerre et Politique (pp. 13—26). Paris : Hermann. doi :10.3917/herm.baech.2014.01.0013
Baechler, J. (2016). Conclusions. La guerre et l’irrationnel. Dans : Vissière, L., & Trévisi, M., éds. Le feu et la folie : L’irrationnel et la guerre (fin du Moyen Âge — 1920). Presses universitaires de Rennes. doi :10.4000/books.pur.46237
Baechler, J. (2019). I. La centralité de la guerre. Dans : Baechler, J., éd. Guerre et Histoire (pp. 5—29). Paris: Hermann. doi :10.3917/herm.baech.2019.01.0005
Buhot de Launay, M. (2001). «Professorenkriegsliteratur». Revue de métaphysique et de morale, 31, 365—382. doi :10.3917/rmm.013.0365
Ern, V.F. (1991a). From Kant to Krupp. In: Ern, V.F. Works. (pp. 308—318). Moscow: Pravda Publishing House.
Ern, V.F. (1991b). The essence of German phenomenalism. In: Ern, V.F. Works. (pp. 319—328). Moscow: Pravda Publishing House.
Hobbs, T. (2000). Leviathan. (Translated from English). Kyiv, Spirit and Letter.
Holeindre, J.-V. (2014). Ce que la guerre fait aux sociétés. Dans : Holeindre, J.-V., éd. La guerre: Des origines à nos jours (pp. 5—12). Auxerre: Éditions Sciences Humaines. doi :10.3917/ sh.testo.2014.01.0005
Rocard, M. (2018). L’édit de Nantes ou l’art de la paix de compromis [1997]. Dans : Thuderoz, C., éd. Politique du compromis (pp. 265—284). Bruxelles: Éditions Larcier.
Rousseau, J.-J. (2018a). The last answer by J.-J. Rousseau from Geneva. In: Rousseau, J.-J. Selected treatises. (Translated from French by O. Yosypenko, S. Yosypenko, O. Khoma). (pp. 109—134). Kharkiv: Folio.
Rousseau, J.-J. (2018b). Discourse on the origin and basis of inequality between people. In: Rousseau, J.-J. Selected treatises. (Translated from French by O. Yosypenko, S. Yosypenko, O. Khoma). (pp. 147—255). Kharkiv: Folio.
Vatter, M. (2002). La politique comme guerre : Formule pour une démocratie radicale ?. Multitudes, 9, 101—115. doi :10.3917/mult.009.0101
Yermolenko, A., Wieviorka, M. & al. (2019). Violence as a phenomenon of the modern world: social and cultural-historical dimensions: The “Philosophical Though” Round Table. Filosofska Dumka, (2), 6–69
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 142
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
