ПРО ЕПІСТЕМОЛОГІЮ ЧЕСНОТ В АНГЛОМОВНІЙ ФІЛОСОФІЇ

СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2022.03.170

Ключові слова:

епістемологія чеснот, етика чеснот, респонсибілізм, релаєбілізм, епістемічне визнання, інтелектуальна чеснота, проблема Ґетьє

Анотація

Епістемологія чеснот є одним з найпопулярніших напрямків епістемологічних досліджень в англомовній філософії. Проте вона залишається маловідомою в Україні. Авторка ознайомлює читачів зі становленням напрямку, демонструючи паралелі з етикою чеснот, і здійснює спро- бу визначити місце епістемології чеснот у сучасному філософському дискурсі. У статті по- дано короткий огляд головних тем досліджень та найбільших контроверсій епістемології чеснот, водночас систематизовано класифікації типів досліджень у межах напрямку. Автор- ка розглядає респонсибілістський та релаєбілістський підходи до визначення інтелектуальної чесноти, а також демонструє значення проблеми Ґетьє для становлення та розвитку теорій епістемології чеснот.

Статтю подано як попередній нарис актуального стану англомовної епістемологічної дискусії, яка репрезентована дослідженнями епістемології чеснот від моменту її появи до сьогоднішнього дня. Авторка використовує оглядовий характер статті для апробації пропо- нованих нею перекладів сучасної епістемологічної термінології. Головною метою статті є введення сюжетів епістемології чеснот до українського філософського дискурсу.

Біографія автора

Стефанія СІДОРОВА

маґістрантка філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 01601, Київ, вул. Володимирська, 60

Посилання

Alfano, M. (2015). Introduction. In: M. Alfano (Ed.), Current Controversies in Virtue Theory (pp. 1-5). New York, Abingdon: Routledge.

https://doi.org/10.4324/9781315728001-intr

Anscombe, G.E.M. (1958). Modern Moral Philosophy. Philosophy, 33 (124), 1-19. DOI:10.1017/ s0031819100037943.

https://doi.org/10.1017/S0031819100037943

Baehr, J. (2006). Character in Epistemology. Philosophical Studies, 128 (3), 479-514. DOI:10.1007/ s11098-004-7483-0.

https://doi.org/10.1007/s11098-004-7483-0

Baehr, J. (2011). The Inquiring Mind. Oxford: Oxford University Press.

https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199604074.001.0001

Baehr, J. (2012). Credit Theories and the Value of Knowledge. The Philosophical Quarterly, 62 (246). DOI: 10.1111/j.1467-9213.2011.698.x.

https://doi.org/10.1111/j.1467-9213.2011.698.x

Barnett, B. (2021). What is Epistemology? In: B. Barnett (Ed.), Introduction to Philosophy: Epistemology. Retrieved from: https://press.rebus.community/intro-to-phil-epistemology/. Battaly, H. (2008). Virtue Epistemology. Philosophy Compass, 3 (4), 639-663. DOI: 10.1111/j.1747-9991.2008.00146.x.

https://doi.org/10.1111/j.1747-9991.2008.00146.x

Battaly, H., Slote, M. (2015). Virtue Epistemology and Virtue Ethics. In: L. Besser-Jones, M. Slote 182 (Eds.), The Routledge Companion to Virtue Ethics (pp. 253-269). New York, Abingdon: Routledge.

Besser-Jones, L., Slote, M. (Eds.) (2015). The Routledge Companion to Virtue Ethics. New York, Abingdon: Routledge.

https://doi.org/10.4324/9780203071755

Cassam, Q. (2016). Vice Epistemology. The Monist, 99 (2), 159-180. DOI:10.1093/monist/onv034.

https://doi.org/10.1093/monist/onv034

Clifford, W.K. (1877[1999]). The Ethics of Belief. In: T. Madigan (Ed.), The ethics of belief andother essays (pp. 70-96). Amherst, MA: Prometheus.

Code, L. (1984). Toward a 'Responsibilist' Epistemology. Philosophy and Phenomenological Research, 1 (45), 29-50. DOI:10.2307/2107325.

https://doi.org/10.2307/2107325

Code, L. (1987[2020]). Epistemic responsibility. Albany: State University of New York Press.

DePaul, M., Zagzebski, L. (Eds.) (2003). Intellectual Virtue Perspectives from Ethics and Epistemology. New York: Oxford University Press.

https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199252732.001.0001

Driver, J. (2022). Moral theory. In: E. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/entries/moral-theory/.

Fairweather, A. (2017). Introduction. In: A. Fairweather, M. Alfano (Eds), Epistemic Situationism (pp. 1-19). Oxford: Oxford University Press.

https://doi.org/10.1093/oso/9780199688234.003.0001

Fairweather, A. (Ed.) (2014). Virtue Epistemology Naturalized. Synthese Library, vol. 366. Springer, Cham. Fairweather, A., Alfano, M. (Eds.) (2017). Epistemic Situationism. Oxford: Oxford University Press. Fricker, M. (2007). Epistemic Injustice. Oxford: Oxford University Press.

Gettier, E.L. (1963). Is Justified True Belief Knowledge? Analysis, 23 (6), 121-123. DOI:10.1093/analys/23.6.121.

https://doi.org/10.1093/analys/23.6.121

Goldman, A. (1992). Liaisons: Philosophy Meets the Cognitive and Social Sciences. Cambridge,MA: The MIT Press.

Goldman, A., Beddor, B. (2021). Reliabilist Epistemology In: E. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/archives/sum2021/entries/reliabilism/.

Greco, J. (2003). Knowledge as Credit for True Belief. In: M. DePaul, L. Zagzebski (Eds.),Intellectual Virtue Perspectives from Ethics and Epistemology (p. 111-134). New York: Oxford University Press.

https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199252732.003.0006

Hookway, C. (2003). How To Be a Virtue Epistemologist. In: M. DePaul, L. Zagzebski (Eds.), Intellectual Virtue Perspectives from Ethics and Epistemology (pp. 183-202). New York: Oxford University Press.

https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199252732.003.0009

Kahneman, D. (2011). Thinking, Fast and Slow. New York: Farrar, Straus and Giroux.

Kawall, J. (2002). Other-regarding epistemic virtues. Ratio, 15 (3), 257-275. DOI:10.1111/1467-9329.00190.

https://doi.org/10.1111/1467-9329.00190

Kawall, J. (2019). Testimony, epistemic egoism, and epistemic credit. European Journal of Philosophy, 28 (2), 463-477. DOI:10.1111/ejop.12447.

https://doi.org/10.1111/ejop.12447

Kvanvig, J.L. (1992). The Intellectual Virtues and the Life of the Mind. Savage, MD: Rowman and Little field.

Kvanvig, J.L. (2011). Virtue Epistemology». In: S. Bernecker, D. Pritchard (Eds.), RoutledgeCompanion to Epistemology (pp. 199-207). New York, Abingdon: Routledge.

Lacky, J. (2007). Why We Don't Deserve Credit for Everything We Know. Synthese, 158 (3), 345-361. DOI:10.1007/s11229-006-9044-x.

https://doi.org/10.1007/s11229-006-9044-x

Lahroodi, R. (2007). Collective Epistemic Virtues. Social Epistemology, 21 (3), 281-297. DOI: 10.1080/02691720701674122.

https://doi.org/10.1080/02691720701674122

Montmarquet, J.A. (1992). Epistemic Virtue and Doxastic Responsibility. American Philosophical Quarterly. 29 (4), 331-341.

Paternotte, C., Ivanova, M. (2017). Virtues and vices in scientific practice. Synthese, 194, 1787-1807. DOI:10.1007/s11229-016-1023-2.

https://doi.org/10.1007/s11229-016-1023-2

Pritchard, D., Turri, J., Carter, J.A. (2018). The Value of Knowledge. In: E. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/archives/spr2018/entries/ knowledge-value/.

Quine, W.V.O. (1969). Epistemology Naturalized. In: Ontological Relativity and Other Essays (p. 69-90). New York: Columbia University Press.

https://doi.org/10.7312/quin92204-004

Roberts, R.C., Wood, W.J. (2007). Intellectual Virtues: An Essay in Regulative Epistemology. Ox- ford: Oxford University Press.

https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199283675.001.0001

Schmidt, S. (2020). Introduction. In: S. Schmidt, G. Ernst (Eds.), The Ethics of Belief and Beyond (pp. 1-20). New York, Abingdon: Routledge.

https://doi.org/10.4324/9780429284977-1

Snow, N.E. (Ed.) (2018). The Oxford Handbook of Virtue. Oxford: Oxford University Press. Sosa, E. (1980). The Raft and the Pyramid. Midwest Studies in Philosophy, V, 5 (1), 3-26. DOI: 10.1111/j.1475-4975.1980.tb00394.x.

https://doi.org/10.1111/j.1475-4975.1980.tb00394.x

Sosa, E. (2015). Judgment and agency. Oxford: Oxford University Press.

https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198719694.001.0001

Summerford, J. (2000). Virtue Epistemology and the Gettier Problem. The Southern Journal of Philosophy, 38 (2), 343-353. DOI:10.1111/j.2041-6962.2000.tb00904.x.

https://doi.org/10.1111/j.2041-6962.2000.tb00904.x

Turri, J., Alfano, M., Greco, J. (2021). Virtue Epistemology In: E. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/archives/win 2021/

entries/epistemology-virtue/.

Zagzebski, L. (1996). Virtues of the Mind. Cambridge: Cambridge University Press.

https://doi.org/10.1017/CBO9781139174763

Zagzebski, L. (2005). Virtue Epistemology In: The Routledge Encyclopedia of Philosophy. Taylor and Francis. Retrieved from: https://www.rep.routledge.com/articles/ thematic/virtue- epistemology/v-2. DOI:10.4324/9780415249126-P057-2.

https://doi.org/10.4324/9780415249126-P057-2

##submission.downloads##

  • PDF
    Завантажень: 164
Переглядів анотації: 239

Опубліковано

2022-11-03

Як цитувати

СІДОРОВА, С. . (2022). ПРО ЕПІСТЕМОЛОГІЮ ЧЕСНОТ В АНГЛОМОВНІЙ ФІЛОСОФІЇ : СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ. Філософська думка, (3), 170–184. https://doi.org/10.15407/fd2022.03.170

Номер

№ 3 (2022): ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).