Про війну в Україні: ціна демократії

ФІЛОСОФСЬКІ ДИСКУРСИ ВІЙНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2023.01.131

Ключові слова:

війна в Україні, демократія, імперія, перетворення історії на інструмент, історична пам’ять

Анотація

Стаття аналізує політичні мотиви українського опору російському вторгненню та аґресії. Автор передусім робить наголос на фальсифікації історії російською пропаґандою, використанні нею історії як політичного інструменту, знищенні травматичної пам’яті про недавнє імперське минуле і возвеличенні «славної багатовікової» імперської історії в сучасній Росії. Все це визначає відмінність структури історичної пам’яті росіян від історичної пам’яті інших колишніх народів імперії. Водночас пам’ять про трагічне імперське минуле є провідним чинником вибору українським та молдовським народами своєї політичної долі. У статті також показано, що цей вибір, а також прагнення до істини, свободи та права, зумовлюють нехай і повільне, але впевнене просування цих народів до демократії. Цей вибір і це прагнення є водночас визначальним чинником здатності українського народу опиратися російській збройній аґресії. Натомість так звані «цивілізаційні» зв’язки між колишніми народами імперії, якими Росія намагається виправдовувати свою аґресію, насправді є прикриттям її прагнення до політичного домінування.

Стаття також окреслює значення українського опору для європейських демократій, закликаючи до безумовної підтримки з їхнього боку. Війна в Україні є для останніх викликом, бо хоч би з якими проблемами стикалися сьогодні демократії в усьому світі, вони залишаться дієвцями своєї власної історії лише за умови забезпечення підтримки усім, хто опирається знищенню того мінімуму прав і свобод, який визначає демократію. На прикладі праці Канта «До вічного миру» у статті також показано, що припинення війни заради самого лише припинення війни, до якого сьогодні часто закликають, не сприятиме встановленню миру, оскільки залишить підстави для поновлення війни, якими аґресор, якщо він не змінить своєї політичної сутності, завжди зможе скористатися знову.

Біографія автора

Марк КРЕПОН

доктор філософії, провідний науковий співробітник Національного центру наукових досліджень, професор Вищої нормальної школи (Париж)

Посилання

Alexievitch, S. (2013). La fin de l’homme rouge, ou le temps du désenchantement. Arles: Actes Sud.

Coquio, C. (2022). A quoi bon encore le monde ? La Syrie et nous. Arles: Actes Sud.

Crépon, M. (2008). La culture de la peur I. Démocratie, identité, sécurité. Paris: Galilée. Crépon, M. (2023). Journal de Moldavie, 1987-1988, juillet 2012. Paris: Verdier.

Havel, V. (1989). Lettre ouverte à Gustav Husak. Dans: Havel, V. Essais politiques. Paris: Calmann-Lévy, 1989.

Kant, E. (1986). Projet de paix perpétuelle (trad. d’un auteur anonyme (1796), revue par Heinz Wismann). Dans: Œuvres philosophiques, t. III. Paris: Gallimard, Bibliothèque de la Pléiade.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 219

Опубліковано

2023-03-06

Як цитувати

КРЕПОН, М. (2023). Про війну в Україні: ціна демократії : ФІЛОСОФСЬКІ ДИСКУРСИ ВІЙНИ. Філософська думка, (1), 131–147. https://doi.org/10.15407/fd2023.01.131

Номер

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.