Філософія Сковороди і покликання сучасної людини

ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ Філософія Григорія Сковороди: історія і сучасність

Анотація

Статтю присвячено аналізу розуміння покликання людини у творчості Сковороди та його значення для світогляду і життєвого вибору сучасних людей. Кризові явища сучасності пояснюються у світлі положень філософії Сковороди розривом матеріального і духовного вимірів буття людини, неспорідненістю її занять, послабленням цінності самопізнання, індивідуалізмом і споживацтвом. Наслідком є духовна несвобода людини, неспроможність дієво реагувати на виклики сучасності. Згідно з думкою Сковороди, принцип самопізнання реалізується у дослуханні людини до внутрішнього поклику буттєвої істини або «Духу Божого» у ній, що спонукає до праці, суспільного служіння і морального вдосконалення. Автор визначає три смислові рівні філософії покликання Сковороди: індивідуальний, соціальний і духовний. Покликання проявляється як природне бажання людини до певної діяльності, але має у кінцевій меті осягнення царства Божого.

У статті автор подає результати власного дослідження досвіду покликання сучасних українців і розкриває його типологію. Констатовано, що виявлена смислова структура прояву покликання «бажання-здібності-реалізація-благо» в цілому відповідає розумінню покликання у Сковороди, і отже, є сталою у часі. Однак протилежно до етичних пріоритетів Сковороди, мотивація на саморозвиток нині переважає цінність піклування про суспільне благо і духовні цілі у розумінні покликання. Порівняльний аналіз уявлень про покликання українських і американських студентів підтверджує їх ідентичність на основі спільної юдео-християнської традиції. Відмінності у сучасному розумінні покликання визначаються по лініях: «релігійність – секулярність» та «протестантизм – східне християнство». Зокрема, відзначено моральний ригоризм протестантського покликання як обов’язку, тоді як в цілому юдеї і решта християн уявляють покликання в образах світла, легкості і щастя. Аргументовано значний мотиваційний і педагогічний потенціал ідеї покликання у сучасному світі. Наголошено на актуальності критичних філософських настанов Сковороди щодо індивідуалізму і культу споживання для подолання проблем довкілля, зокрема кліматичної зміни, викликаної неспинним зростанням споживання енергії, та антропологічної кризи.