П’ять видів безсмертя

КУЛЬТУРНІ ФЕНОМЕНИ: CASE STUDY

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2023.03.111

Ключові слова:

безсмертя, скінченність, справедливість, моральний песимізм і оптимізм, добре життя, фаустівська людина, цифрові медії, автентичність особистості

Анотація

Автор розвиває думку про те, що давньогрецька філософія починається зі спроб перших теоретиків, зокрема Платона, довести безсмертя душі. Для них це передусім означало обґрунтування того, що людина ніколи не може уникнути моральної відповідальності чи кари за свої переступи. Цей вид безсмертя, або цю теорію безсмертя, автор зіставляє з уявленням давніх греків про земне безсмертя імені. Якщо грек не зажив слави у творчій царині свободи (політика, війна, спорт, наука та мистецтво), то він не виходить за межі свого тілесного існування завдяки оповіді родової пам’яті. Крім того, перший вид безсмертя розглянуто в аспекті морального песимізму Платона, другий вид — в аспекті морального оптимізму й обидва — в аспекті філософської відповіді на питання про добре та щасливе життя. Третій вид безсмертя автор визначає як фаустівське безсмертя модерної доби. Цей вид безсмертя пояснюється через поняття фаустівської людини, тобто на підставі ідеї Й.В. Ґете про самоздійснення особистості в діяльності вільної народної спільноти. Цей вид безсмертя протиставлено поняттю ескапічного безсмертя, що його такі митці, як О.С. Пушкін і М.А. Булгаков, описували як найбільше досягнення модерної творчої особистості за умов суспільної неволі. Поняття медіального безсмертя визначається як постмодерна ідея про те, що бажана унікальність особистості завіряється її суспільним визнанням за посередництва сучасних цифрових засобів комунікації, тобто медіальним чином. Основний текст містить важливі посилання на «Допов нення», розміщені після цього тексту. Для розуміння діалогічного характеру дослідження варто читати «Доповнення» разом з основним текстом, а не після нього.

Біографія автора

Андрій БОГАЧОВ

доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 01601, Володимирська, 60

Посилання

Benedict, R. (1946). The Chrysanthemum and the Sword, Patterns of Japanese Culture. Boston: Houghton, Mifflin Company.

Cassin et al. (2014). Dictionary of Untranslatables. Princeton University Press.

https://doi.org/10.1515/9781400849918

Camus, A. (2015). Le Mythe de Sisyphe / Transl. from French by O. Zhupanskiy. [In Ukrainian]. PH "Portfel".

Goethe, J.W. (1986). Faust. Berlin, Weimar: Aufbau-Verlag.

Goethe, J.W. (2001). Faust / Transl. from German by M. Lukash. In: J.W. Goethe, Faust; Lyrics. [In Ukrainian]. Kyiv: Veselka.

Heidegger, M. (2006). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer.

Mendelssohn, M. (1989). Phädon oder über die Unsterblichkeit der Seele in drei Gesprächen. In: M. Mendelssohn, Schriften über Religion und Aufklärung. Berlin: Union.

Kulakovskii, J.A. (2002). Death and Immortality in the Ancient Greek Descriptions. [In Russian]. In: Eschatology and Epicureanism in the Ancient World: Selected works (pp. 45-164). St. Petersburg: Aletheia.

Kundera, M. (2020). Immortality / Transl. from French by L. Kononovych. [In Ukrainian]. Lviv: Staryi Lev Publishing House.

Losev, A.F. (1957). The Ancient Mythology in its Historical Development. [In Russian]. Moscow: Uchpedgiz.

Rohde, E. (1894). Psyche. Seelencult und Unsterblichkeitsglaube der Griechen. Freiburg i. B., Leip zig.

Rose, Fr. Seraphim. (2009). The Soul after Death. St. Herman of Alaska Brotherhood.

Trubetskoi, S.N. (1908). The Belief in Immortality. [In Russian]. In: S.N. Trubetskoi, Collected works. Vol. 2. Moscow: G. Lissner and D. Sobko.

Unamuno, M. de. (2010). The Tragic Sense of Life. [In Ukrainian]. In: M. de Unamuno, About the Tragic Sence of Life and Other Works / Transl. from Spanish by B. Chuma. Lviv: Ast rolabia. [=Унамуно 2010]

Wittgenstein, L. (1960). Tractatus logico-philosophicus. In: L. Wittgenstein Schriften. Bd. 1: Tractatus logico-philosophicus. Tagebücher 1914-1916. Philosophische Untersuchungen. Frankfurt a.M.: Suhrkamp.

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 150

Опубліковано

2023-09-27

Як цитувати

БОГАЧОВ, А. (2023). П’ять видів безсмертя: КУЛЬТУРНІ ФЕНОМЕНИ: CASE STUDY. Філософська думка, (3), 111–126. https://doi.org/10.15407/fd2023.03.111

Номер

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.