Концепт модернізації і соціальне уявне: методологічні нотатки
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2023.04.056Ключові слова:
модернізація, соціальна уява, уявне, соціальна епістемологія, ідеологіяАнотація
Теорія модернізації від моменту свого виникнення зазнавала стількох трансформацій, що є сенс говорити про «модернізаційний дискурс», а сам концепт під кутом зору) соціальної епістемології як «соціальне уявне». Обґрунтуванню цього підходу і присвячена ця робота. Концепт модернізації цікавий тим, що він містить у собі не лише герменевтичні, а й прескриптивні елементи — ставлячи суспільство в ширші історичні рамки минулого, теперішнього і майбутнього, він створює нормативний горизонт саморозуміння та соціальної трансформації. Він дає нам змогу уявити наше суспільство як історичне ціле, уявити суспільний ідеал і суспільний розвиток як шлях до нього. Водночас він апелює до образів соціальної уяви — суспільного уявного залежно від контексту. Тому окреме питання полягає в тому, якого смислового навантаження набуває цей концепт, коли опиняється в іншому соціокультурному та політичному контексті. Робота складається з трьох підрозділів: перший присвячено огляду теорій модернізації та їх трансформації під впливом соціальної епістемології; у другому йдеться про уяву як антропологічне апріорі та соціальне уявне; нарешті, в останньому підрозділі, що слугує також як висновки, обґрунтовується, чому, з огляду на мету дослідження, доречніше розглядати концепт модернізації в контексті соціального уявного, аніж як ідеологію.
Посилання
Acemoglu, D., Robinson, J. (2012). Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity and Poverty. N.Y.: Crown Publishers.
https://doi.org/10.1355/ae29-2j
Aldea, A.S. (2020). Modality Matters: Imagination as Consciousness of Possibilities and Hus serl's Transcendental-Historical Eidetics. Husserl Studies, 36: 303-318. https://doi.org/10.1007/ s10743-020-09275-6.
https://doi.org/10.1007/s10743-020-09275-6
Alexander, J.C. (1994). «Modern, Anti, Post, and Neo: How Social Theories Have Tried to Understand the "New World" of "Our Time"». Zeitschrift für Soziologie. 23 (3): 167-197.
https://doi.org/10.1515/zfsoz-1994-0301
Almond, G., Verba, S. (1963). The Civic Culture: Political Attitudes and Democracy in Five Nations. Princeton: Princeton University Press.
https://doi.org/10.1515/9781400874569
Anderson, B. (1983). Imagined communities: Reflections on the origin and spread of nationalism. London: Verso.
Arnason, J.P. (2003). Civilizations in dispute: Historical questions and theoretical traditions. Leiden: E. J. Brill.
https://doi.org/10.1163/9789004405424
Bauman, S. (2000). Liquid Modernity. Cambridge: Polity.
Beck, U. (1992). Risk Society: Towards a New Modernity. London: Sage.
Castoriadis, C. (1997/1987). The Imaginary Institution of Society [IIS] (trans. Kathleen Blamey). MIT Press, Cambridge.
Eisenstadt, S.N. (1978). Revolution and the Transformation of Societies: A Comparative Study of Civilizations. Free Press.
Eisenstadt, S.N. (2000). Multiple Modernities. Daedalus, Winter, Vol. 129 (1): 1-29. https://www. jstor.org/stable/20027613
Ezrahi, Y. (1990). The Descent of Icarus: Science and the Transformation of Contemporary Democracy. Har vard.
Geertz, C. (1994). Ideology as a Cultural System. In T. Eagleton (Ed.), Ideology (pp. 193-216). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315843469.
https://doi.org/10.4324/9781315843469
Giddens, A. (1990). The Consequences of Modernity. Cambridge: Polity. Gilman, N. (2007). Mandarins of the Future: Modernization Theory in Cold War America. Bal timo re: Johns Hopkins University Press. Habermas, J. (1984). The Philosophical Discourse of Modernity, Cambridge: Polity.
Heidegger, M. (1991). Gesamtausgabe, Ln, Bd.25, Phänomenologische Interpretation von Kants Kritik der reinen Vernunft: Marburger Vorlesung Wintersemester 1927/28 (Martin Heidegger Gesamtausgabe, Band 25). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann Verlag.
Harrison, D. (1988). The Sociology of Modernization and Development. Unwin Hyman, London. http://dx.doi.org/10.4324/9780203359587.
https://doi.org/10.4324/9780203359587
Huntington, S.P. (1968). Political Order in Changing Societies. New Haven and London: Yale University Press.
Huntington, S.P. (1993). The Clash of Civilizations? Foreign Affairs, 72 (3): 22-49. doi:10.2307/ 20045621.
https://doi.org/10.2307/20045621
Inglehart R., Welzel C. (2005). Modernization, Cultural Change and Democracy: The Human Deve lopment Sequence. Cambridge: Cambridge University Press.
Jasanoff, S. (2015). Future imperfect: Science, technology, and the imaginations of modernity. In S. Jasanoff & S.-H. Kim (Eds.), Dreamscapes of modernity: Sociotechnical imaginaries and the fabrication of power (pp. 1-33). Chicago: University of Chicago Press.
https://doi.org/10.7208/chicago/9780226276663.003.0001
Knöbl, W. (2017). The Sociological Discourse of Modernization and Modernity. Dans Revue in ternationale de philosophie, 3(281), 311-329. DOI10.3917/rip.281.0311.
https://doi.org/10.3917/rip.281.0311
Lakoff, G., Johnson, M. (1980). Metaphors We Live By. Chicago: University of Chicago Press.
Latham, M.E. (2000). Modernization as Ideology: American Social Science and «Nation Building» in the Kennedy Era. Chapel Hill: University of North Carolina Press.
Latour, B. (1993). We have never been modern. Harvard University Press.
Lerner, D. (1965). The Passing of Traditional Society: Modernizing the Middle East. New York, London
Lipset, S.M. (1959). Political Man: The Social Basis of Politics. London. Lyotard, J.-F. (1979). La condition postmoderne: rapport sur le savoir. Paris: Minuit.
McClelland, D. (1991). The Achieving Society. Princeton: N.J. Van Nostrand.
Moore B. (1966). Social Origins of Dictatorship and Democracy: Lord and Peasant in the Making of the Modern World, Boston: Beacon Press.
North D.C., Wallis, J.J., Weingast, B.R. (2013). Violence and Social Orders: A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History. New-York: Cambridge University Press.
Przeworski, A. (1992). The Neoliberal Fallacy. Journal of Democracy 3(3), 45-59.
https://doi.org/10.1353/jod.1992.0044
Rostow, W.W. (1960). The Stages of Economic Growth. A Non-Communist Manifesto. Cambridge.
Schutz, A., Luckmann, T. (1973). The Structures of the Life-World. Translated by Richard M. Zaner and H. Tristram Engelhardt Jr. Chicago: Northwestern University Press.
Shcherbak S. (2018). The Modernization Hypothesis and Neoliberalism (in Russian). The So ciological Review 17 (3), 291-328.
https://doi.org/10.17323/1728-192X-2018-3-291-328
Smelser, N.J. (1959). Social Change in the Industrial Revolution. An Application of Theory to the British Cotton Industry. Chicago: University of Chicago Press.
Schmidt, V.H. (2008). What's wrong with the concept of multiple modernities? Working Paper Series of the Research Network 1989. http://www.cee-socialscience.net1989papersPusanr_WP6.pdf
Taylor, Ch. (2003). Modern Social Imaginaries. Duke University Press.
https://doi.org/10.2307/j.ctv11hpgvt
Therborn, G. (1995). European Modernity and Beyond: The Trajectory of European Societies, 1945-2000. London, New Delhi: Sage Publications.
https://doi.org/10.4135/9781446222317
Tipps, D.C. (1973). Modernization Theory and the Comparative Study of Societies: A Critical Perspective. Comparative Studies in Society and History, 15 (2): 199-226.
https://doi.org/10.1017/S0010417500007039
Thompson, M.L. (2013). Imagination in Kant's Critical Philosophy. Berlin, Boston: De Gruyter, https://doi.org/10.1515/9783110274653
https://doi.org/10.1515/9783110274653
Wagner, P. (2008). Modernity as Experience and Interpretation: A New Sociology of Modernity. Cambridge: Polity Press.
Wallerstein, E. (1979). The Capitalist World-Economy. New York: Cambridge University Press.
Weatherston, M. (2002). Heidegger's Interpretation of Kant: Categories, Imagination, and Tem porality, Palgrave Macmillan.
Wittrock, B. (2005). Modernity: One, none or many? European origins and modernity as a global condition. In: S.N. Eisenstadt (ed.), Multiple Modernities. New Brunswick, NJ : Trans ac tion Publishers.
World Bank. (2005). Economic Growth in the 1990s: Learning from a Decade of Reform. Washington: World Bank.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 11
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
