Аналіз структурного наративу в застосуванні: випадок пояснення значення
СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2023.04.138Ключові слова:
наративні одиниці, наративні вирази, ступені опису, каталізатори, функції, ҐреймасАнотація
У статті детально розглянуто тему маніфестації значення та позначення, здійсненого актом інтерпретації, що зводиться до пошуку організаційних принципів тексту та правил поєднання. Мова наративу — це набір генераційних і трансформаційних миттєвостей, що маскують текстовий зміст та ініціюють інтерпретацію як таку. У статті обговорюються рівні опису, які допомагають висвітлити поняття зміни, або різниці в ступенях, як результату одночасно штучної операції переписування тексту на різних методологічних засадах і реальної динаміки, обґрунтованої очевидними шарами сюжету. Елементарні одиниці артикуляції сенсу, охоплені цією статтею, передбачають діапазон від розподільних та інтеграційних наративних одиниць Ролана Барта до глибинних і поверхневих структур Альґірдаса Жульєна Ґреймаса з особливим наголосом на наративних програмах і наративному аналізі, що є тут головним предметом уваги. Зрештою, аналітичні інст рументи, розроблені Ґреймасом, ефективно адаптовані для інтерпретації оповідання Ед ґара Алана По «Вільям Вілсон». Саме оповідання інтерпретується через наративну формалізацію, яка полягає в тому, щоб говорити про трансформації сюжету в термінах висловлювань станів і висловлювань дії. У рамках наративних структур, які виникають на шляху до формалізації «Вільяма Вілсона», невеликі зміни в наративних траєкторіях здаються такими, що перебувають поза фокусом та не підлягають прочитанню. На відміну від цього, бачення Бартом того, про що йдеться в тексті, дає читачеві змогу бути причетним до більш вільної текстової інтерпретації, отримати більш різноманітний, деталізований досвід у схопленні найменшого руху та смакуванні кожного нюансу загального сценічного тла. Ця стаття послуговується структурним наративним аналізом, викладеним у наративній граматиці Ґреймаса, що досягає кульмінації в особливому різновиді строгого наративного абсолютизму. Крім того, стаття дає ключ до кількох аль тернативних цікавих поглядів, представлених Бартом.
Посилання
Bertrand, D. (2009). From Narratology to Narrativity, and Back: Assessment and perspectives of Greimassian theory. Pratiques. Retreived from: http://journals.openedition.org/ pratiques/ 10348
Courtés, J. (1991). Analyse sémiotique du discours: de l'énoncé à l'énonciation. Hachette: Uni versité linguistique.
Greimas, A.J. (1987). On Meaning: Selected Writings in Semiotic Theory. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Greimas, A.J. (1966). Sémantique structurale: recherche de méthode. Paris: Librairie Larousse.
Greimas, A.J., Courtés, J. (1982). Semiotics and language: An Analytical Dictionary. Bloomington: Indiana University Press.
Pavel, T.G. (2004). Literary Narratives. In: M. Bal (Ed.), Narrative theory: critical concepts in li terary and cultural studies (pp. 25-41). London, New York: Routledge.
Poe, E.A. (1850). William Wilson. In: The works of the late Edgar Allan Poe with notices of his life and genius (vol. 1, pp. 417-437). New York: J.S. Redfield, Clinton Hall.
Prince, G. (2004). Revisiting Narrativity. In: M. Bal (Ed.), Narrative theory: critical concepts in li terary and cultural studies (pp. 11-19). London, New York: Routledge.
Rastier, F. (1997). Meaning and Textuality. University of Toronto Press, Canada.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 61
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).