«МИ РОБИМО РЕЛІГІЮ»: ЧОМУ РЕЛІГІЙНИЙ ДОСВІД СЬОГОДНІ ТАКИЙ ВАЖЛИВИЙ? Інтерв›ю Вікторії Якуші з Джейсоном Алвісом
СТОРІНКА МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2023.04.149Ключові слова:
релігійний досвід, феноменологія, релігія, Гайдеґер, phänomenologie des Unschein baren, неявленість, теїзм, містицизмАнотація
Феномен релігійного досвіду цікавить сучасних дослідників у галузі феноменології та аналітичної філософії за кордоном, але залишається малопопулярним в Україні. В інтерв’ю йдеться про те, чому філософія не полишає спроби досліджувати такий досвід, та порушується питання про актуальність релігії за доби секуляризації. Джейсон Алвіс прояснює окремі моменти свого проєкту «феноменології неявленості» та ділиться непопулярним поглядом на доробок Мартина Гай Деґера загалом та на його концепт “eine phenomenologie des Unscheinbaren” зокрема. Дослідник звертає увагу на різницю у прочитанні та інтерпретації гайдеґерівської філософії в США та Європі. Дж. Алвіс відповідає власною концепцією на виклик «епохи видовищності», яка прагне сприймати Бога як чергову виставу зі спецефектами у формі дива У цій розмові можна зустріти руйнування кліше, пов’язаних із релігійністю як такою, а також звернення до сучасних тенденцій не лише у дослідженні релігійного досвіду, а й у соціальному переосмисленні змісту цього переживання крізь призму віри
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 42
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).