Удавана антиномія історичного досвіду: До інтерпретації поняття історичного досвіду Г.-Ґ. Ґадамером та Ф.Р. Анкерсмітом
ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2024.01.071Ключові слова:
герменевтика, наративізм, філософія історії, піднесений історичний досвід, історіографія, ідентичність, Ґадамер, АнкерсмітАнотація
Стаття присвячена аналізу феномену історичного досвіду в герменевтиці Ґадамера та філософсько-історичній концепції Анкерсміта. Інтерес філософії історії до досвіду актуалізувався на тлі вичерпання евристичного потенціалу історичного наративізму та конструктивізму, тісно пов’язаних з так званим лінгвістичним поворотом. На перший погляд, Ґадамер та Анкерсміт презентують протилежні інтерпретації історичного досвіду: як опосередкованої впливами залученості до передання та безпосередньої, позаконтекстуальної зустрічі з минулим. Проте у розвідці доводиться, що попри позірну антиномічність, ґадамерівський герменевтичний досвід як досвід переважальної історичної реальності виявляється не надто далеким від піднесеного історичного досвіду в Анкерсміта. І навпаки, піднесений історичний досвід, попри свої претензії на безпосередність, виявляється досвідом кінцевості людського буття, тобто є близьким до того, що Ґадамер вважав сутністю герменевтичного досвіду. В обох випадках історичний досвід розглядається як умова можливості розуміння минулого, а тому з необхідністю постає питання про універсальну структуру такого досвіду та розуміння. Розбіжності позицій двох авторів випливають з принципово різних онтологічних упереджень, які кожен з них поділяє. Для Ґадамера це редукція історії до мовно структурованого передання, внаслідок чого переважна частина минулого залишається поза рамками герменевтичного досвіду. Для Анкерсміта – некритичне розуміння часу, внаслідок чого його поняття піднесеного не набуває надійного методологічного підґрунтя. Прояснення темпоральності піднесеного історичного, а також відмова від жорсткої зв’язки історичного досвіду та мови відкривають перспективу зняття абстрактної антиномії контекстуальності та безпосередності історичного досвіду. Часовість людського буття виявляється універсальною передумовою історичного досвіду, двома протилежними формами якого є тяглість та розрив. Всупереч поширеній критиці теорії Анкерсміта як далекої від історіографічної практики, розвиток потенціалу концепту піднесеного історичного досвіду виявляє його релевантність тій динамічній та трагічній історії сучасного, яку наразі переживає Україна.
Посилання
Anderson, B. (2006). Imagined Communities. Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London, New-York: Verso.
Ankersmit, F.R. (2005). Sublime Historical Experience. Stanford: Stanford University Press.
https://doi.org/10.1515/9781503624597
Ankersmit, F., Menezes, J. (2017). Historical experience interrogated: A conversation. Journal of the Philosophy of History, 11(2), 247-273.
https://doi.org/10.1163/18722636-12341369
Depcat, V. (2009). The "cultural turn" in German and American historiography. American Studies, 54(3), 425-450.
Domańska, E. (1998). Hayden Whyte. Encounters. Philosophy of History after Postmodernism (pp. 13-38). Charlottesville, London: University Press of Virginia.
Domańska, E. (2006). The Material Presence of the Past. History and Theory, 45(October 2006), 337-348.
https://doi.org/10.1111/j.1468-2303.2006.00369.x
Domańska, E. (2009). Frank Ankersmit: From narrative to experience. Rethinking History, 13(2), 175-195.
https://doi.org/10.1080/13642520902833809
Ferguson, N. (1999). Virtual History: Towards a "chaotic" theory of the past. Virtual History: Alternatives and Counterfactuals (pp. 1-90). Cambridge: Basic Books.
Gadamer, H.-G. (2005). Way to turn. [In Russian]. In: Heidegger's ways: studies of late creativity (pp. 139-158). Minsk: Propylaea.
Gadamer, H.-G. (2000). Wahrheit und Method. Grundzuge einer Philosophischen Hermeneutic. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe.
Halbwachs, M. (1968). La Mémoire Collective. Paris: P.U.F.
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
Jay, M. (2022). Genesis and Validity. The Theory and Practice of Intellectual History. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
https://doi.org/10.9783/9780812299991
Kant, I. (1994). Kritik der Urteilskraft. [In Russian]. Moscow: Iskusstvo.
Kellner, H. (2022). Ankersmit: the sublime escape from language. The Routledge Companion to Historical Theory (pp. 524-528). London, New-York: Routledge.
https://doi.org/10.4324/9780367821814-32
Koselleck, R. (2005). Vergangene Zukunft. Zur Semantik geschichtlicher Zeiten. [In Ukrainian]. Kyiv: Duch i litera.
Le Goff, J. (1996). History and Memory. New-York: Columbia University Press.
Menezes, J. (2018). Aftermaths of the dawn of experience: on the impact of Ankersmit's sublime historical experience. Rethinking History, 22(1), 44-64.
https://doi.org/10.1080/13642529.2017.1423009
Nora, P. (1984). Entre mẻmoire et histoire. In: Les lieux de mẻmoire. 1: La Rẻpublique. Paris: Gallimard.
Proleiev, S., Zymovets, R., Kobets, R. (2023). Discourses in a global world. [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i litera.
Shanks, M. (2019). The Archeological Imagination. Draft. In: A. Abraham (Ed.), The Cambridge Handbook of the Imagination (pp. 1-20). S.l.
Tonner, Ph. (2015). Epoch: Heidegger and the Happening of History. Minerva - An Open Access Journal of Philosophy, 19, 132-150.
Zymovets, R.V. (2022). Memory Discourses and Critical Scientific History. On the Specificity of Modern Historical Discourses. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 2, 108-124.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 35
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).