Чи був Кант наївним пацифістом? (філософські міркування та тлі російсько-української війни)

Автор(и)

Ключові слова:

Кант, проєкт вічного миру, війна, республіканізм, федералізм, космополітичне громадянство, гостинність, дух торгівлі, пацифізм, теорія демократичного миру, російсько-українська війна

Анотація

У статті розглянуто погляди І. Канта щодо проблеми війни і миру та можливості досягнення «рerpetual рeace» на підставі памфлету «До вічного миру» та деяких інших пізніх творів мислителя. Зокрема, приділено увагу історичному тлу появи цього памфлету як певного завершення моральної філософії та філософії права у контексті розроблення власного проєкту «вічного миру» з урахуванням розвʼязання конкретних проблем зовнішньої політики кінця ХVIII сторіччя. Розглянуто також своєрідну Кантову «формулу миру», яка претендує на загальну значущість. Її викладено у прелімінарних та, особливо, в дефінітивних статтях уявного договору. Автор стверджує, що її основу становлять три головні принципи: республіканізм, федералізм та наявність космополітичного громадянства, обмежуваного гостинністю. Ці принципи доповнюють так звані «гарантії» «вічного миру»: прогрес права та дух міжнародної торгівлі. У статті аналізовано апологетичні та критичні відгуки на памфлет Канта й подальші її інтерпретації в європейській філософії та політичній думці. Особливу увагу приділено тлумаченню його твору як «пацифістського маніфесту». На цій підставі стверджували, що Кант був одним з фундаторів світського пацифізму. У статті обґрунтовано спростовується така позиція на з огляду на її анахронічність та невідповідність поглядам самого Канта, який розглядав «вічний мир» лише як вищий нормативний ідеал зовнішньої політики. Автор вказує на вплив кантівських ідей на формування сучасної філософії міжнародних відносин, зокрема теорії демократичного миру (DPT). Вказано також, що три головні принципи кантівської формули «вічного миру» знайшли своє втілення в постулатах саме цієї теорії. Разом з тим відзначено, що практика реалізації DPT у зовнішній політиці США не завжди мала позитивні наслідки. У зв’язку з цим розглянуто проблему застосування цієї теорії до аналізу причин та перебігу російсько-української війни. Наведено різні позиції з цього приводу, але на підставі останніх публікацій та реального перебігу подій автор доходить висновку, що «войовнича» версія DPT може стати у пригоді для досягнення нашої перемоги та справедливого, чесного й гідного миру.

Біографія автора

Володимир ПОПОВ

доктор філософських наук, професор, кафедра теорії, історії держави і права та філософії права, Донецький національний університет імені Василя Стуса, 21021, Вінниця, вул. 600-річчя, 21

Посилання

Bann Seng Tan. (2024). The revenge of ‘democratic peace’. International Political Science Review, 45(2), 149–169. Retrieved from: https://www.citedrive.com/en/discovery/the-revenge-of-democratic-peace/#google_vignette

D'Anieri, P. (interview). (2017). Democratic Peace – or War? Paul D'Anieri Assesses the Russia-Ukraine Conflict. HURI, Harvard University. Retrieved from: https://huri.harvard.edu/news/democratic-peace-or-war-paul-danieri-assesses-russia-ukraine-conflict

Datsiuk, S. (2018). Perpetual peace. [In Ukrainian]. Ukrayinska Pravda, August 28. Retrieved from: https://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/5b84e9a6d8fb6/

Denysenko, N., Shchyrytsia, T. (2022). Actualization of the concept of eternal peace in the context of civilizational development of mankind in the conditions of war. [In Ukrainian]. Bulletin of the Lviv University. Series: Philos. and Political Scientist. Studies, 44, 30–40. Retrieved from: http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/45_2022/3.pdf

Dosenrode, S. (Ed.). (1998). Danske EUropavisioner. Århus: Systime.

Doyle, М. (1983). Kant, Liberal Legacies and Foreign Affairs. Parts 1, 2. Philosophy and Public Affairs, 12(3), 205–235; l2(4), 323–353. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/2265298

Flikschuh, K., Ypi, L. (2014). Kant and Colonialism: Historical and Critical Perspectives. Oxford University Press.

Fukuyama, F. (2022). Preparing for Defeat. American purpose, 10 Marсh. Retrieved from: https://www.americanpurpose.com/blog/fukuyama/preparing-for-defeat/

Gentz, F. von. (1989). Über den ewigen Frieden. In: A. Dietze, W. Dietze (Eds.), Ewiger Friede? Dokumente einer deutschen Diskussion um 1800 (SS. 377–391). Leipzig, Weimar: Kiepenheimer.

Höffe, O. (2022). Krieg in der Ukraine: Der Traum vom ewigen Frieden ist geplatzt. Aber das zeigt vielleicht nur, dass wir nicht verstanden haben, was Friede ist. NZZ, 4 April. Retrieved from: https://www.nzz.ch/feuilleton/ukraine-krieg-kants-traum-vom-ewigen-frieden-ist-nicht-geplatzt-ld.1677445?reduced=true

Höfe, O. (2022a). Why does peace prevail? [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 3, 111–114.

Kant, I. (1914). Metaphysik der Sitten. In: I. Kant, Gesammelte Schriften. Herausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften (Bd. VI, SS. 203–493). Berlin: de Gruyter.

Kant, I. (1923). Zum ewigen Frieden. Ein philosophischer Entwurf. In: I. Kant, Gesammelte Schriften. Herausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften (Bd. VIII, SS. 341–386). Berlin: de Gruyter.

Krause, J. (2013). Kant und seine Zeit – die Schrift „Zum ewigen Frieden“ vor der Hintergrund der Französischen Revolution und der nachfolgenden Kriege. In: Kant’s Project of Perpetual Peace in the Context of Contemporary Politics: Proceedings of International Seminar (SS. 9–23). IKBFU Press.

Minakov, M. (2019). Modernity and Peace. Lessons of Kant's Applied Enlightenment. [In Ukrainian]. Ukraina Moderna, 26, 99–117. Retrieved from: http://publications.lnu.edu.ua/journals/index.php/uamoderna/article/view/1103 Rand, A. (1961). For the New Intellectual. New York: Penguin.

Rummel, R. J. (1981). Understanding Conflict and War. Vol. 1: The Dynamic Psychological Field. New York.

Russett, B. (1993). Grasping the Democratic Peace; Principles for a Post-Cold War World. Princeton: Princeton University Press.

Skavron, B. (2024). The Russian governor called the German philosopher Kant the culprit of the war in Ukraine. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://tsn.ua/svit/rosiyskiy-gubernator-nazvav-vinuvatcem-viyni-v-ukrayini-nimeckogo-filosofa-kanta-2511835.html

Taranenko, A. (2022). Democratic peace theory for Russia-Ukraine war analysis. Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 22. Political Sciences and Teaching Methodology of Socio-Political Disciplines, 32, 63–80. Retrieved from: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/41020

Переглядів анотації: 9

Опубліковано

2024-07-18

Як цитувати

ПОПОВ, В. (2024). Чи був Кант наївним пацифістом? (філософські міркування та тлі російсько-української війни). Філософська думка, (2), 38–55. вилучено із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/741

Номер

Розділ

ТЕМА ЧИСЛА

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.