Глобальна біоетика в європейському контексті
ЛАБОРАТОРІЯ СУЧАСНОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2024.02.117Ключові слова:
глобальна біоетика, біоетичні принципи, біомедична етика, повага до гідності особистості, європейська біоетика, європейський етосАнотація
У статті проведено аналіз засад та принципів глобальної біоетики в європейському етико-правовому та філософському контекстах. Аналіз європейської біоетики показує, що існує принаймні три сучасні моделі європейської біоетики: біоетика як метаетика; біоетика як біоправо; біоетика як прикладна біомедична етика. Європейська біоетика бере свій початок в глобальній біоетиці В.Р. Потера та Ф. Яра й охоплює не лише моральні питання медицини та громадського здоров’я, а й глобальні екологічні та соціальні проблеми. У цьому контексті конвергенцію природного і людського розглядають як реабілітацію практичної філософії, подальше вивчення і розвиток принципів практичного розуму, який розуміють за аналогією з об’єктивними законами природи. Вивчення конституцій, законодавчих і правових норм європейських країн виявило різноманітність біоетичних принципів у галузі біомедицини. Однак, на рівні законодавства у біомедицині спостерігається певний вплив американської моделі біоетики, біомедичної етики, що знаходить свій прояв у методології принципізму та слабкому зв'язку між медичними та екологічними питаннями. Глобальна біоетика в європейському контексті характеризується посиленням біоетичної рефлексії, соціальних зв’язків і законодавчої діяльності в галузі біомедицини в межах пан’європейських структур, зокрема Європейської Ради та Європейського Союзу. Визначальною рисою глобальної біоетики як феномену європейської культури та європейського етосу є те, що її принципи можуть бути «активовані» лише як семантична та логічна цілісність. Біоетичні принципи слугують своєрідним гармонізувальним чинником європейської біополітики.
Посилання
An overview report on bioethics in the European Union. (2009). Brussels: Commission of the Bishops' Conferences of the European Community.
Basic Ethical Principles in European Bioethics and Biolaw. Autonomy, Dignity, Integrity and Vulnerability (2000). (Ed. by Rendtorf, J.D., Kemp, P.). Vol. 1. Guissona: Impremta Barnola.
Basic Ethical Principles in European Bioethics and Biolaw. Partner's Research. (2000). (Ed. by Rendtorf, J.D., Kemp, P.). Vol. 2. Guissona: Impremta Barnola.
Beauchamp, T.L., Childress, J.F. (1994). Principles of Biomedical Ethics. New York, Oxford: Oxford University Press.
Beever, J., Whitehouse, P.J. (2017). The Ecosystem of Bioethics: Building Bridges to Public Health. JAHR, 8/2(16), 227.
https://doi.org/10.21860/j.8.2.5
Beever, J. & Morar, N. (2013). Perspectives in Bioethics, Science, and Public Policy. West Lafayette: Purdue University Press.
https://doi.org/10.2307/j.ctt6wq3k3
Castells, M. (2000). End of Millenium. The Information Age: Economy, Society and Culture, 3. Maiden/Oxford: Blackwell.
Chiarelli, B. (2014). The bioecological bases of global bioethics. Global Bioethics, 25(1), 19-26.
https://doi.org/10.1080/11287462.2014.897068
Dekker, W. (2004). The New European Union: A Challenge to Bioethics. Medicine, Health Care and Philosophy, 7, 135-136.
Dwyer, J. (2009). How to connect bioethics and environmental ethics: health, sustainability, and justice. Wiley. Online library. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1111/j.1467-8519.2009.01759.x
https://doi.org/10.1111/j.1467-8519.2009.01759.x
Europe - an unfinished project? Roundtable of the 'Filosofs'ka Dumka'. (2017). [In Ukrainian]. Filosofs'ka Dumka, 5, 10-20.
Hattingh, J. (2014). Protection of the Environment, the Biosphere and Biodiversity. In: Handbook of Global Bioethics. (Ed. by Ten Have H.A.M.J., Gordijn, B.) (pp. 115-250). New York; London: Springer.
https://doi.org/10.1007/978-94-007-2512-6_80
Gordijn, B., Ten Have, H. (2014). Future Perspectives. In: Handbook of Global Bioethics. (Ed. by Ten Have, H.A.M.J., Gordijn, B.) (pp. 829-844). New York; London: Springer.
https://doi.org/10.1007/978-94-007-2512-6_131
Garcia, D. (2014). History of Global Bioethics. Handbook of Global Bioethics. (Ed. by Ten Have H.A.M.J., Gordijn, B.) (pp. 19-34). New York; London: Springer.
https://doi.org/10.1007/978-94-007-2512-6_64
Gruen, L., Ruddick, W. (2009). Biomedical and Environmental Ethics Alliance: Common Causes and Grounds. Journal of Bioethical Inquiry, 6(4), 457-466.
https://doi.org/10.1007/s11673-009-9198-6
Handbook of Global Bioethics. (2014). (Ed. by Ten Have, H.A.M.J., Gordijn, B.). New York; London: Springer.
Jonas, H. (1984). The Іmperative of Responsibility. In search of an ethics for the technological age. Chicago: University of Chicago Press.
Jordan, B. (1993). Voyage Autour du Genome. Le Tour du Mond en 80 Laboratories. Paris: INSERM.
Jahr, F. 1927. Bio-Ethik: Eine Umschau über die ethischen Beziehungen des Menschen
zu Tier und Pflanze. Kosmos 24(1):2-4.
Jahr, F. 1927. Bio-Ethik: Eine Umschau über die ethischen Beziehungen des Menschen
zu Tier und Pflanze. Kosmos 24(1):2-4.
Jahr, F. 1927. Bio-Ethik: Eine Umschau über die ethischen Beziehungen des Menschen
zu Tier und Pflanze. Kosmos 24(1):2-4.
Jahr, F. (1927). Bio-Ethik: Eine Umchau uber die ethischen Beziehungen des Menschen zu Tier and Pflanze. Kosmos, 24(1), 2-4.
Macklin, R. (2022). A new definition for global bioethics: COVID-19, a case study. Global Bioethics, 33(1), 4-13.
https://doi.org/10.1080/11287462.2021.2011001
McIntyre, A. (1980). After Virtue: A Study in Moral Theory. Notre Dame: University of Notre Dame Press.
Meyer-Abich, K.-M. (2004). Revolution for Nature: From the Environment to the Connatural World. [In Ukrainian]. Кyiv: Libra.
Morales-González, A., Tirado-Lule, J.M., González-Cisneros, A., López-De-León, E.O., Sanchez-Morales, A. & Manzanilla-Granados, H.M. (2017). Bioethics in Education. Reflections on Bioethics. (Ed. by Morales-González, J.A. & Aguilar Nájera, M.E.). IntechOpen. http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.74519
https://doi.org/10.5772/intechopen.74519
Muzur, A. (2017). European Bioethics: A New History Guaranteeing a New Future. Soc. ekol. Zagreb, 26(1-2), 61-70.
https://doi.org/10.17234/SocEkol.26.1.5
Muzur, A., Rinčic, I. (2017). The Oviedo Convention and (European) bioethics: how much do they really have in common? Letter to editor. JAHR, 8/2(16), 245-249.
Ortiz-Millán, G. (2022). Bioethics, globalization and pandemics. Global Bioethics, 33(1), 32-37.
https://doi.org/10.1080/11287462.2021.2011006
Pessini, L. (2018). Global Bioethics at a Time of Uncertainly, Perplexity and Hope. Rome: Generalate.
Potter, V.R. (1971). Bioethics: bridge to the future. New Jersey: Prentice-Hall.
Potter, V.R. (1988). Global bioethics. Building on the Leopold Legacy. Michigan: Michigan State University Press.
Potter, V.R. (2001). Moving the culture toward more vivid utopias with survival as the goal. Global Bioethics, 14(4), 19-30.
https://doi.org/10.1080/11287462.2001.10800810
Proleiev, S. (2017). Self-denial of modern Europe: Europe of values versus Europe of interests. (Europe - an unfinished project? Roundtable of the 'Filosofs'ka Dumka'). [In Ukrainian]. Filosofs'ka Dumka, 5, 9-16.
Proleiev, S., Shamrai, V. (2020). Globalization and singularity: transformation of the foundations of modern society. [In Ukrainian]. Filosofs'ka Dumka, 5, 87-116.
https://doi.org/10.15407/fd2020.05.087
Pustovit, S.V. (2009). Global Bioethics: Coming into Being of Theory and Practice (philosophical analysis). [In Russian]. Kyiv: Arktur-A.
Pustovit, S.V. (2023). Origins and conceptual foundations of V.R. Potter's global bioethics. [In Ukrainian]. Humanities: a collection of scientific papers, 15(92), 44-51.
Quintana, O. (1993). International bioethics? The role of the Council of Europe. Journal of Medical Ethics, 19, 5-6.
https://doi.org/10.1136/jme.19.1.5
Richie, C. (2022). Introduction. Global Bioethics, 33(2), 1-3.
https://doi.org/10.1080/11287462.2021.2011000
Ricoeur, P. (2002). Law and Justice. [In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i Litera.
Ricoeur, P. (2004). What Should the Ethos of New Europe Be Like? [In Ukrainian]. Dukh i Litera, 13-14, 188-198.)
Steger, M. (2013). Globalization. A Very Short Introduction. Oxford: Oxford University Press.
https://doi.org/10.1093/actrade/9780199662661.001.0001
Ten Have, H. (2019). Global bioethics: an introduction. Theoretical Medicine and Bioethics, 40, 63-66.
https://doi.org/10.1007/s11017-018-9455-y
Ten Have, H. (2022a). Bioethics аfter Covid. The Covid-19 Pandemic and Global Bioethics. AGBIO, 18, 225-271.
https://doi.org/10.1007/978-3-030-91491-2_9
Ten Have, H. (2022b). The challenges of global bioethics. Global Bioethics, 33(1), 41-44.
https://doi.org/10.1080/11287462.2021.2011008
Ten Have, H. & Gordijn, B. (2013). The diversity of bioethics. Medicine, Health Care and Philosophy, 16(4), 635-637.
https://doi.org/10.1007/s11019-013-9505-1
Tong, R. (2022). Towards a feminist global ethics. Global Bioethics, 33(1), 32-37.
https://doi.org/10.1080/11287462.2021.2011002
Europe - an unfinished project? Roundtable of the 'Filosofs'ka Dumka'. (2017). [In Ukrainian]. Filosofs'ka Dumka, 5, 10-20.
Trynova, Y.O., Anishchenko, M., Кyrbiatiev, O., Zelenskyi, Y., Karpenko, A. (2023). Global bioethics and implementation of its principles in the criminal legislation of the countries of the continental law family. Sortuz. Oñati Journal of Emergent Socio-legal Studies, 13(1), 69-90.
Valdes, E. (2021). Biolaw: Origins, Doctrine and Juridical Application on the Bioscience. Cham: Springer.
https://doi.org/10.1007/978-3-030-71823-7
Whitehous, P.J. (2003). The rebirth of bioethics: extending the original formulations of Van Rensselaer Potter. Am. J. of Bioeth, Autumn, 3(4), W26-W31.
##submission.downloads##
-
PDF (English)
Завантажень: 32
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
