Рецепція як соціальний феномен: спроба теоретизації
ФІЛОСОФСЬКІ РЕЦЕПЦІЇ
Ключові слова:
рецепція, соціоісторичні умови рецепції, філософське поле, структура поля, контрсенс, логіка привласнення, логіка екстраверсіїАнотація
Авторка статті концептуалізує феномен рецепції іноземних філософських напрямків та авторів як соціальний феномен, який вимагає соціоісторичного підходу, та намагається продемонструвати переваги такого жанру історії філософії, як історія рецепції. Заслугу соціоісторичного підходу до рецепції авторка вбачає в тому, що він оприявнює чинники, приховані від суто екзегетичного підходу, і дає змогу пояснити феномени, непояснювані з екзегетичного погляду, зокрема ефекти misreading та misunderstanding під час запозичення іноземної філософської продукції, які не є випадковими, а є системними, та прояснити сформульований Гансом Йоасом парадокс: під час рецепції непорозуміння виникають як між непримиренними позиціями, так і між схожими. Авторка зосереджується на «дієвцях» рецепції, до числа яких належать не лише професійні філософи, а й перекладачі, видавці, коментатори, погляд яких завжди визначається їхньою позицією в соціальному і професійному просторі, що має свої обмеження дисциплінарного, ідеологічного та національного характеру. На підставі аналізу текстів представників історій рецепції у статті сформульовано ключові елементи теорії рецепції, рецепція розглядається як соціальний, структурований та трансформаційний феномен, вимірюваний своїми впливами, а також встановлюється зв’язок типів та періодів рецепції, кожен з яких має свою мету і свою логіку. У статті проаналізовано умови можливості міжнародного обігу ідей і показано, яким чином фактори інтелектуального, ідеологічного, політичного та національного характеру визначають, з одного боку, привласнення, імплантацію, тобто успішну рецепцію, а з іншого – відкидання іноземного напрямку чи автора.
Посилання
Azouvi, F. (1992). Pour une histoire philosophique des idées. Le Débat, 72, 16–26. https://doi.org/10.3917/deba.072.0016
Bayart, J.-F. (1996). L’illusion identitaire. Paris: Fayard.
Hadot, P. (2020). Philosophy as a Way of life. (Translated from French into Ukrainian by O. Yosypenko). [In Ukrainian]. Kyiv: Novyi Akropol.
Bourdieu, P. (2002). Les conditions sociales de la circulation internationale des Idées. Actes de la recherche en sciences sociales, 145, décembre, 3–8. https://doi.org/10.3917/arss.145.0003
Bourdieu, P. (2024). Pascalian Meditations. (Translated from French into Ukrainian by O. Yosypenko). [In Ukrainian]. Kyiv: Tempora.
Fabiani, J.L. (2010). Qu’est-ce qu’un philosophe français ?La vie sociale des concepts (1880–1980). Paris: EHESS.
Joas, H. (1993). Pragmatism and Social Theory. Chicago: University of Chicago Press.
Hauchecorne, M. (2019). La gauche américaine en France. La réception de John Rawls et des théories de la justice. Paris: CNRS.
Mauger, G. (2009). Sens pratique et conditions sociales de la pensée « pensante ». Cité, 38, 61–77. https://doi.org/10.3917/cite.038.0061
Pollack, M. (1988). La place de Max Weber dans le champ intellectuel français. Droit et société, 9, 195–210.
Pinto, L. (1995). Les neveux de Zarathoustra. La réception de Nietzsche en France. Paris: Seuil.
Pudal, R. (2011). Enjeux et usage du pragmatisme en France (1880–1920). Revue française de sociologie, 4(52), 747–775. https://doi.org/10.3917/rfs.524.0747
Pudal, R. (2023). Tournant pragmatique en sciences sociales et relativisme? La Pensée, 1(413), 39–45. https://doi.org/10.3917/lp.413.0039
Terletsky, V. (2020). The concept of «reception study» in the context of methodology of the history of philosophy [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, 2, 24–36. https://doi.org/10.15407/fd2020.02.024
Yosypenko, S. (2020). Reception and influence in the history of philosophy: an approach to the problem. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (2), 6–23. https://doi.org/10.15407/fd2020.02.006. Yosypenko, S., Yosypenko, О. (2024). Philosophycal Meditations of P. Bourdieu. [In Ukrainian].
In: P. Bourdieu, Pascalian Meditations. (Translated from French into Ukrainian by O. Yosypenko) (pp. 539–580). Kyiv: Tempora.
Yosypenko, О., Yosypenko, S. (2021). Pierre Bourdieu’s «Pascal Meditations»: translation difficulties. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, 1, 162–168.
Yosypenko, О. (2016). «The Other» against «the Same». Postmodern Interpretation and Historico-philosophical Commentation. [In Ukrainian]. Sententiaе, 34(1), 111–123. https://doi.org/10.22240/sent34.01.111
Yosypenko, О. (2016a). To interpret the Interpreter or the Social History of French receptions of Nietzsche. [In Ukrainian]. Multiversum. Philosophical almanac, 1–2(149–150), 71–82.
Yosypenko, О., Donduk, А. (2020). Bourdieu – Wittgenstein’s reader or the influence of « the following a rule » on the theory of habitus. [In Ukrainian]. Multiversum. Philosophical almanac, 2(1), 86–99. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.1.05
Yosypenko, О. (2020). Subject and subjectivity: V. Descombes vs S. Laugier: Analytics of subjectivity and intersubjectivity. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, 6, 42–57. https://doi.org/10.15407/fd2020.06.042
Yosypenko, О. (2021). Wittgenstein and Phenomenology: Controversies of the French Interpretation. [In Ukrainian]. Sententiae, 40(3), 68–82. https://doi.org/10.31649/sent40.03.068
Van Damme, S. (2002). Descartes. Essai d’histoire culturelle d’une grandeur philosophique. Paris: Presse de Science Po.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
