ЛЮДИНА І ЗНАННЯ: на перетині сучасної епістемології, онтології, феноменології, філософської антропології
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2024.04.007Ключові слова:
теорія пізнання, філософська антропологія, знання, світ знання, людина, світ людини, моваАнотація
Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку розмаїття світу знання і світу людини. Показано роль знання у життєдіяльності людини, розкрито механізм його впливу на світ людини, виявлено розмаїття знання у контексті плюральності образів мови, з’ясовано співвідношення таких філософських дисциплін, як гносеологія і філософська антропологія, які переймаються проблемами знання та людини відповідно. Обґрунтовано, що часи класичної раціоналістичної ейфорії від успіхів науки минули й настала пора розпрощатися із просвітницькими ілюзіями стосовно науки як засобу розвʼязання всіх соціальних проблем. Сучасні вимоги нової епістемології піддають сумніву дискримінацію до- і позанаукового знання. Виокремлено деякі антропологічні та гуманістичні параметри пізнання, здійснен о спробу запропонувати певний антропологічний погляд на світ в цілому. Показано, що поворот від гносеології до онтології, який відбувся у філософській думці ХХ століття, не означає вичерпання потенціалу розвитку епістемології та її історичного значення. Понад те, нині дедалі частіше говорять про когнітивний або епістемологічний поворот у філософії. Місце класичної гносеології заступають різні варіанти сучасної некласичної епістемології, такі як: когнітивний підхід, різноманітні версії сучасної філософії та соціології науки, антропологія пізнання, еволюційна та соціальна епістемології тощо. Провідною рисою, яка визначає і об’єднує ці напрямки некласичних теорій пізнання, є їх антропологізація.
Посилання
Lorenz, К. (1978). Behind the Mirror: A Search for a Natural History of Human Knowledge. New York: Harcourt Brace Jovanovich.
Gilbert, G.N., Mulkay, M. (1984). Opening Pandora's Box: A Sociological Analysis of Scientists' Discourse. Cambridge: Cambridge University Press.
Heidegger, M. (2000). Uber den Humanismus. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer.
Bloor, D. (1976). Science and Social Imagery. London.
Dennet, D. (1992). Consciousness Explained. Little, Brown and Co.
Elkana, Y. (1980). Of cunning reason. In: A Festschrift for Robert K. Merton: Science and Social Structure. Ed. by T. Gieryn (pp. 32-42). New York: The New York Academy of Sciences.
https://doi.org/10.1111/j.2164-0947.1980.tb02767.x
Fuller, S. (1988). Social Epistemology. Bloomington.
Garfinkel, H. (1967). Studies in erthnomethodology. Englwood.
Goldman, A. (1999). Knowledge in a Social World. Oxford.
https://doi.org/10.1093/0198238207.001.0001
Knorr-Cetina, K. (1982). Scientific communities or transepistemic arenas of research? Social Studies in Science, 12(2), 101-130
https://doi.org/10.1177/030631282012001005
Lautor, В., Woolgar, S. (1979). Laboratory life: The social construction of scientific facts. Princeton: Princeton University Press.
Schmitt, Fr.F. (Ed.). (2004). Socializing Epistemology: The Social Dimensions of Knowledge. Rowman & Littlefield.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
