МЕТАФІЗИЧНЕ СМЕРКАННЯ: ПРОБЛЕМА НІЩО ТА НІГІЛІЗМ У ФІЛОСОФІЇ МАРТИНА ГАЙДЕҐЕРА
DOI:
https://doi.org/10.15407/fd2024.04.020Ключові слова:
Ніщо, нігілізм, Буття, суще, онтологія, метафізика, жах, людське буття, трансценденція, сутність, Гайдеґер, Ніцше, історія філософіїАнотація
У статті відстежуються витоки проблеми Ніщо та її зв’язок із нігілізмом у розмислах Мартина Гайдеґера. У ранніх студіях філософа Ніщо розглядається як заперечення на рівні логічного судження. Проте надалі воно вже стосується людського існування. І перш за все розкривається в осяганні скінченності та смерті. Гайдеґер пояснює, що людське буття та Ніщо пов’язані через феномен жаху. Жахатись означає не так боятися конкретних речей, як уміти бачити перспективу тотального Небуття. Іншими словами, Ніщо оприявнюється завдяки трансценденції, тобто здатності виходити за межі сущого. Це сприяє подоланню пасивності в існуванні й опікуванню власним буттям. Щоправда, філософію Ніщо Гайдеґера назвали нігілістичною. У відповідь на це він береться переосмислювати проблему нігілізму, звернувшись до філософії Ніцше. Йому вдається показати, що Ніцше здебільшого нехтує проблемою Ніщо. В ніцшеанській візії Ніщо стосується світу, в якому цінності відсилають не до поцейбічного, а до потойбічного існування. Тому йдеться про потребу в новому покладанні цінностей. Отже, Ніцше не порушує питання про сутність Буття, а просто приписує Буттю цінності. Натомість у філософії Гайдеґера нігілізм – це наслідок ігнорування в осередку західної метафізики питання про Ніщо. Хоча тільки завдяки Ніщо й можна підступитися до Буття. У не-мисленні Ніщо не мислиться і Буття. Змінити ситуацію можна, знову запитавши про стосунок Ніщо та Буття. Зрештою, у філософії Гайдеґера феномен нігілізму зазнає посутньої зміни. По-перше, він пов’язується з історичним рухом, який позначено як забуття Буття. А по-друге, його довершує тенденція домінування техніки, яка призводить до дегуманізації світу. В підсумку, філософія Гайдеґера схожа на сумне пророцтво. Філософ переконаний, що питання про сутність мислення на Заході досі не ставилося сповна. Натомість панування логіко-раціонального мислення дедалі більше віддаляє людину від Буття. Подібно до Ніцше, Гайдеґер шукає порятунку від нігілізму в мистецтві, зокрема у поезії. Водночас він наполягає на необхідності включення проблеми Ніщо до питання про Буття. Власне, ігнорування цього кардинального питання і заважає реальному подоланню нігілізму.
Посилання
Baker, G. (2018). Nihilism and Philosophy. Nothingness, Truth and World. London. New York, New Delhi, Sydney: Bloomsbury Academic.
Beikvell, S. (2023). In the Cafe of Existentialists: Freedom, Existence and Apricot Cocktails. [In Ukrainian]. Kyiv: Komubuk.
Costea, B., Amiridis, K. (2011). The Movement of Nihilism as Self-Assertion. In: Movement of Nihilism. Heidegger's Thinking After Nietzsche. Ed. by Hemming, L., Amiridis, K., Costea, B. (pp. 8-24). New York: Continuum.
Gertz, N. (2019). Nihilism. Cambridge, MA: MIT Press.
https://doi.org/10.7551/mitpress/11773.001.0001
Haidegger, M. (1996). Why Poets? [In Ukrainian]. In: Word. Sign. Discourse. An Anthology of World Literary and Critical Thought of the 20th Century (pp. 180-197). Lviv: Litopys.
Heidegger, M. (1978). Die Lehre vom Urteil im Psychologismus. Ein kritisch-positiver Beitrag zur Logik. In: Frühe Schriften (1912-1916). Heidegger Gesamtausgabe: Band 1 (SS. 59-188). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1996). Nietzsche I. Heidegger Gesamtausgabe: Band 6.1. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1997). Nietzsche II (1939-1946). Heidegger Gesamtausgabe: Band 6.2. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
Heidegger, M. (2004a). Was ist Metaphysik? In: Wegmarken (1919-1961). Heidegger Gesamtausgabe: Band 9 (SS. 103-122). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
https://doi.org/10.5771/9783465141839-103
Heidegger, M. (1999a). Das Wesen des Nihilismus. In: Metaphysik und Nihilismus. Heidegger Gesamtausgabe: Band 67 (SS. 175-258). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (1999b). Die Überwindung der Metaphysik. In: Metaphysik und Nihilismus. Heidegger Gesamtausgabe: Band 67 (SS. 5-174). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Heidegger, M. (2004b). Zur Seinsfrage. In; Wegmarken (1919-1961). Heidegger Gesamtausgabe: Band 9 (SS. 385-427). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
Hodge, J. (2011). Heidegger on Virtue and Technology: The Movement of Nihilism. In: Movement of Nihilism. Heidegger's Thinking After Nietzsche. Ed. by Hemming, L., Amiridis, K., Costea, B. New York: Continuum.
Kelly, D. (2022). Beyond Nihilism: The Turn in Heidegger's Thought from Nietzsche to Hölderlin. London: Bloomsbury Academic.
https://doi.org/10.5040/9781350133785
Lyuty, T. (2002). Nihilism: The Anatomy of Nothingness. [In Ukrainian]. Kyiv: Parapan.
Possenti, V. (2014). Nihilism and Metaphysics. The Third Voyage. State University of New York Press.
https://doi.org/10.2307/jj.18255238
Rius, Zh. (1998). Progress of Modern Ideas. Prospect of the Newest Science. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.
Safranski, R. (2001). Ein Meister aus Deutschland. Heidegger und seine Zeit. Frankfurt am Main: Fischer Verlag.
Tartaglia, J. (2016). Philosophy in a Meaningless Life. A System of Nihilism, Consciousness and Reality. London, New York, New Delhi, Sydney: Bloomsbury Academic.
https://doi.org/10.5040/9781474247696
Weller, S. (2011). Modernism and Nihilism. London: Palgrave Macmillan.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).