ВІДЧУЖЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОСТІ: ЗАГРОЗИ, ВИКЛИКИ ТА МИСЛЕННЯ ПОСТГУМАНІЗМУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2024.04.053

Ключові слова:

відчуження, раціональність, штучний інтелект, технології

Анотація

Стаття присвячена проблемі штучного інтелекту і викликів «розумних технологій», які ставлять під загрозу автономію людського розуму та існування самої людини. Автор констатує кризове становище сучасної культури, екзистенційну втому людства, що проявляється в намірі делегувати власну суб’єктність, волю і раціональність зовнішнім акторам – інтернету, штучному інтелекту, робототехніці. Йдеться про відчуження фундаментальної якості людини розумної – інтелекту – та загрозу її поневолення у світі недалекого майбутнього, керованому автономними технологіями. Крім делегування раціональності машинам простежується й тенденція передавати цілепокладання «розумній техніці», яка поступово наділяється здатністю до самонавчання і самопрограмування, а відтак може не узгоджувати свої завдання з цілями людини. Автор говорить про ймовірність сценарію подвоєння реальності, в якій цифрові алгоритми, комп’ютерні програми та робототехніка можуть підкорити, витіснити або замінити світ природи та світ людини, обійшовши людський рід як менш ефективний еволюційний щабель. На противагу цьому з новою гостротою порушується питання про те, що таке розум, мислення та людина і чи може свідомість, редукована до тілесності, чуттєвості або раціональності, слугувати моделлю для відтворення. Чи здатна людина без любові творити нове життя?

Біографія автора

Святослав ВИШИНСЬКИЙ

кандидат філософських наук, молодший науковий співробітник, відділ філософської антропології, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди, НАН України, 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Посилання

Clarke, A. (1968). 2001: A Space Odyssey. New York: Signet.

Debord, G. (1992). La Société du spectacle. Paris: Gallimard.

Descartes, R. (2000). Méditations métaphysiques. [In Ukrainian]. Kyiv: Universe.

Hegel, G. (2004). Phänomenologie des Geistes. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.

Heidegger, M. (2000). Gesamtausgabe. I. Abteilung: Veröffentlichte Schriften 1910–1976. Band 7: Vorträge und Aufsätze. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.

Huxley, A. (1968). Brave New World. New York: Bantam Books.

Jünger, E. (2014). Der Arbeiter. Herrschaft und Gestalt. Stuttgart: Klett-Cotta.

Jünger, E. (2017). Gläserne Bienen. [In Ukrainian]. Kyiv: Zhupanskyi Publisher. Kerényi, K. (1950). Labyrinth-Studien. Labyrinthos als Linienreflex einer mythologischen Idee. Zürich: Rhein-Verlag.

Lagin, L. (1956). Old Khottabych. [In Ukrainian]. Kyiv: Molod.

Materials of the all-Ukrainian scientific and practical conference “Anthropic principle in the context of the current problems of philosophy of science”. (2016). [In Ukrainian]. Lviv: Danylo Halytskyi Lviv National Medical University.

Meyrink, G. (2011). Der Golem [In Ukrainian]. Lviv: Piramida.

Nietzsche, F. (1993). Also sprach Zarathustra. Der Wille zur Macht. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy.

Shelley, M. (2010). Frankenstein, or The modern Prometheus. New York: Fall River Press.

Wells, H. (2017). The Time Machine. [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.

Переглядів анотації: 290

Опубліковано

2024-12-12

Як цитувати

ВИШИНСЬКИЙ, С. (2024). ВІДЧУЖЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОСТІ: ЗАГРОЗИ, ВИКЛИКИ ТА МИСЛЕННЯ ПОСТГУМАНІЗМУ. Філософська думка, (4), 53–61. https://doi.org/10.15407/fd2024.04.053

Номер

№ 4 (2024): ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

Розділ

ТЕМА ЧИСЛА

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).