ВІД СПРАВЕДЛИВОЇ ВІЙНИ ДО СПРАВЕДЛИВОГО МИРУ. МОРАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА МЕЖІ КОМПРОМІСІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

ПОВЕРНЕННЯ ДО ТЕМИ: Філософські дискурси війни

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/fd2024.04.087

Ключові слова:

російсько-українська війна, теорія справедливої війни, справедливий мир, політичний компроміс, моральна оцінка, компроміс під час війни

Анотація

Міркування статті спираються на визначення характеру війни в Україні, яка після агресії РФ 24 лютого 2022 року стала повномасштабною: ця війна поступово набула окремих рис тотальних воєн ХХ століття й перетворилася у війну на виснаження, яка може тривати досить довго. Якщо така війна не закінчиться капітуляцією однієї зі сторін, то найімовірнішим її закінченням можна вважати мирну угоду за участі третіх сторін, яка матиме вигляд компромісу й передбачатиме відмову сторін-учасниць від повної перемоги у війні.

Виходячи зі справедливого характеру війни України проти агресії РФ, автор порушує питання, чи можна буде вважати справедливим мир без повної перемоги над агресором та без повного відновлення порушеної агресією справедливості. Спираючись на класичну працю М. Волцера, автор доходить висновку, що відмова від повної перемоги та зупинка бойових дій у момент, коли конфлікт може бути врегульований політичними засобами, цілком відповідає концепції справедливої війни як обмеженої війни. Для встановлення моральних засад та можливих меж компромісу під час війни автор звертається до концепції А. Марґаліта, яка, на його думку, продовжує міркування М. Волцера, окреслюючи можливість компромісу заради миру.

Спираючись на сучасні дослідження політичних компромісів, автор аналізує можливі конфігурації компромісів під час війни, їх відмінності від політичних компромісів мирного часу, а також від інших можливих закінчень війни на виснаження, зокрема таких, як капітуляція однієї зі сторін та modus vivendi. Стаття розвиває ідеї М. Волцера та А. Марґаліта про те, що обмеження війни та досягнення компромісу заради миру потребують уточнення вимог справедливості, яке вимагає від сторони, що веде справедливу війну, керуватися при визначенні цілей війни етикою відповідальності, а також дотримуватися засадничого розрізнення добра і зла задля уникнення «гнилих» компромісів.

Це дослідження було профінансоване Швейцарським національним науковим фондом, грант «Компроміси під час війни»; автор також вдячний професорці UNIL Сандрин Бом за підтримку його досліджень у галузі політичних компромісів

Біографія автора

Сергій ЙОСИПЕНКО

доктор філософських наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії філософії України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Київ, 01001, Трьохсвятительська, 4

Посилання

Aron, R. (1953). En quête d'une philosophie de la politique étrangère. Revue française de science politique, 3(1), 69-91. https://doi.org/10.3406/rfsp.1953.452691

Aron, R. (2006). The Opium of the Intellectuals [In Ukrainian]. (Translated from French by G. Filipchuk). Kyiv: Univers.

Audoin-Rouzeau, S., Bujon, A. (2023). Une nouvelle grande illusion? Esprit, Mars(3), 35-42. https://doi.org/10.3917/espri.2303.0035

Baume, S., Papadopoulos, Y. (2022). Against compromise in democracy? A plea for a fine-grained assessment. Constellations, 1-17. https://doi.org/10.1111/1467-8675.12595

https://doi.org/10.1111/1467-8675.12595

Brunstetter, D., Holeindre, J.-V. (2012). La guerre juste au prisme de la théorie politique. Raisons politiques, 1(45), 5-18.

https://doi.org/10.3917/rai.045.0005

https://doi.org/10.3917/rai.045.0005

Canto-Sperber, M. (2010). L'idée de la guerre juste. Paris: PUF.

https://doi.org/10.3917/puf.canto.2010.01

Gillot-Assayag, L. (2024). Raymond Aron and the 'Sense of Compromise' in Democracy. Journal of French and Francophone Philosophy, 31(1), 210-225. https://doi.org/10.5195/jffp.2023.1040

https://doi.org/10.5195/jffp.2023.1040

Margalit, A. (2010). On Compromises and Rotten Compromises. Princeton: Princeton University Press.

https://doi.org/10.1515/9781400831210

Nachi, M. (2006). Esquisse d'une théorie du compromis. In: M. Nachi, M. de Nanteuil (dir.), Éloge du compromis. Pour une nouvelle pratique démocratique (pp. 145-174). Louvain-la-Neuve: Academia-Bruylant.

Nachi, M. (2022). Compromis. In: ANTHROPEN. Le dictionnaire francophone d'anthropologie ancré dans le contemporain (pp. 1-8). Presses universitaire de Laval. https://doi.org/10.47854/anthropen.v1i1.51533

https://doi.org/10.47854/anthropen.v1i1.51533

Spang, F. (2023). Compromise in Political Theory. Political Studies Review, 21(3), 594-607. https://doi.org/10.1177/14789299221131268

Van Parijs, Ph. (2011). Qu'est-ce qu'un bon compromis? In: M. Nashi (dir.), Les figures du compromis dans les sociétés islamiques. Perspectives historiques et socio-anthropologiques. Paris: Karthala.

https://doi.org/10.3917/kart.nachi.2011.01.0085

Walzer, M. (2006). Just and Unjust Wars. A Moral Argument with Historical Illustrations. 4th edition. New York: Basic Books.

https://doi.org/10.1111/j.1748-0922.1978.tb00022.x

Yermolenko, A. (moder.). (2023). Ukraine and the world after February 24, 2022: Round Table Discussion of "Filosofska Dumka". [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, (2), 7-72.

https://doi.org/10.15407/fd2022.04.007

Yosypenko, S. (2022). The long twentieth century? [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, 3, 83-97. https://doi.org/10.15407/fd2022.03.083

Переглядів анотації: 58

Опубліковано

2024-12-12

Як цитувати

ЙОСИПЕНКО, С. (2024). ВІД СПРАВЕДЛИВОЇ ВІЙНИ ДО СПРАВЕДЛИВОГО МИРУ. МОРАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА МЕЖІ КОМПРОМІСІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПОВЕРНЕННЯ ДО ТЕМИ: Філософські дискурси війни . Філософська думка, (4), 87–112. https://doi.org/10.15407/fd2024.04.087

Номер

№ 4 (2024): ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:

  • Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
  • Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
  • Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).