ВІЙНА І КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ: Проблема визначення суб’єкта
есей
Ключові слова:
ідентичність, криза ідентичності, війна, свобода, презумпціяАнотація
В есеї проаналізовано вплив агресії Російської Федерації проти України на загальні світоглядні та антропологічні категорії. Зокрема висвітлюється проблема кризи ідентичності у тих росіян, які позиціюють себе як супротивників війни і російських патріотів водночас. Проводиться аналіз правомірності використання формальних дефініцій стосовно тих чи інших суб’єктів суспільного життя. Визначаються причини поширення поняття «ідентифікація» як спроби коректної заміни на формальне визначення в дискурсі про тих чи інших суб’єктів. Фіксується факт первинності поняття «криза ідентичності» щодо самого поняття «ідентичність» і генетичний зв’язок цього поняття з війною як суспільним явищем.
Поряд з тим, досліджується значення таких правових категорій, як презумпція, для формування міжсуб’єктної визначеності та їх спорідненість із процедурою ідентифікації людини та людських об’єднань. Висвітлюються окремі зміни у використанні цих понять за умов війни.
Посилання
Andros, Ye.I. (Ed.). (2015). Specificity and Defining Dimensions of Modern Philosophical and Anthropological Knowledge (2015). [H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, NAS of Ukraine]. Kyiv: Stylos.
Decombes, V. (2015). Hassle with Identity. [In Ukrainian]. Kyiv: Stylos.
Erikson, E. (1986 [1950]). Childhood and Society. 3 ed. Norton.
Kiriukhin, D.I. (2021). Discourses of Justice in a Historical Context. [In Ukrainian]. Kyiv: Stylos.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).