МЕЖІ ТОЛЕРАНТНОСТІ: КОЛІЗІЇ КУЛЬТУРИ СКАСУВАННЯ
ФІЛОСОФСЬКІ ДИСКУРСИ ВІЙНИ
Ключові слова:
культура скасування, толерантність, соціальна справедливість, спільний досвід, токсичність, стигматизація, політика ідентичності, інституціалізаціяАнотація
Стаття розкриває сутнісний зв’язок між необхідністю робити винятки із настанови на толерантність для досягнення соціальної справедливості і зверненням до культури скасування як властивої для сучасного демократичного суспільства, у якому наявні розвинені інформаційно-комунікативні технології та відповідна влада впливу соціальних мереж. Проаналізовано етичну та соціальну позиції – як тих, хто підтримує культуру скасування, так і тих, проти кого вона спрямована. Уточнено необхідність залученого дослідження ситуації пригноблених соціальних груп для досягнення епістемологічної позиції, достатньої для адекватних етичних суджень щодо сторін конфлікту в ситуації скасування. Виявлено, що частковий успіх політики ідентичності зумовлений тим, що вона починає використовувати культуру скасування для стигматизації опонентів і застосування принципу токсичності до тих, хто не є прямими винуватцями грубого порушення соціальної справедливості. Доведено, що культура скасування може надмірно переходити межі толерантності й у такому разі викликати зустрічну реакцію з вимогою скасовувати тих, хто зловживає культурою скасування. Аргументовано, що у межах її виправданого і адекватного застосування культура скасування не лише становить ефективний інструмент відновлення соціальної справедливості, а й спроможна породжувати суспільно корисні колективні екстатичні стани та сприяти творенню конструктивного емоційно насиченого спільного досвіду. Зазначено, що культура скасування як спільна проактивна публічна позиція сприяє розвитку громадянського суспільства і потребує інституціалізації для свого подальшого унормування.
Посилання
Baraldi, C., Corsi, G., Esposito, E. (2021). Unlocking Luhmann. A Keyword Introduction to Systems Theory / Trans. by K. Walker. Bielefeld University Press. https://doi.org/10.1515/9783839456743
Beaver, D.I., Geurts, B., Denlinger, K. (2021). Presupposition. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/entries/presupposition/
Boichenko, M. (2024). Cancelling of “russian peace” as a prerequisite for the decolonization of Ukraine . In: International Scientific Conference “The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2024” (2024, Kyiv). [Abstracts] / Ed. board: A. Konverskyi et al. (pp. 670–673). Kyiv: Publishing center “Kyiv University”. Retrieved from: https://daysofscience-knu.net.ua/index.php/conference/issue/view/13/80
Boichenko, M. (2024). The limits and potential of the culture of abolition: counteraction to the “Russian world” in Ukraine as an instrument of hybrid war. [In Ukrainian]. In: V Academic Readings in memory of Professor G.I. Volynka: philosophy, science and education: scientific and practical conference (May 1, 2024) / Ed. by V.P. Andrushchenko, S.S. Rusakova, K.S. Goncharenko (pp. 71–74). Lviv, Toruń: Liha-Pres. Retrieved from: http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/view/266/8007/18061-1
Boichenko, M. (2023). The main directions of counteraction to the “russian world” in Ukraine: the tasks of decolonization. Philosophy of Education, 29(2), 60–77. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-4
Cambridge Dictionary. (2025). Proactive. Retrieved from: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/proactive
Chysnikov, V.M. (2023). Vidok, Eugène François. [In Ukrainian]. In: Velyka Ukrainska Entsyklopedia (VUE). Retrieved from: https://vue.gov.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA,_%D0%95%D0%B6%D0%B5%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0
Diels, H., Kranz, W. (1960). Die Fragmente der Vorsokratiker: griechisch und deutsch. Band 1 / Übersetzt von H. Diels. Weidman.
Dupont, B., Fortin, F., Leukfeldt, R. (2024). Broadening our understanding of cybercrime and its evolution. Journal of Crime and Justice, 47(4), 435–439. https://doi.org/10.1080/0735648X.2024.2323872
Garfinkel, H. (2005). Studies in Ethnomethodology / Trans. from English. by V.Y. Shovkun. Kyiv: KURS.
Guzhva, A. (2023). Philosophical dimensions of cultural policy. [In Ukrainian]. Philosophy of Education, 29(2), 92–104. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-6
Guzhva, A. (2021). Political populism and popular culture: political philosophy. [In Ukrainian]. Filosofska Dumka, 3, 125–137. https://doi.org/10.15407/fd2021.03.125
Guzhva, A.A. (2018). Sociocultural transformations of social ecstatic states. Dissertation ... cand. of philos. sciences. [In Ukrainian]. Kharkiv: V.N. Karazin University of Kharkiv.
Hellinger, B. (2004). Gottesgedanken. Ihre Wurzeln und ihre Wirkung. München: Kösel.
Hellinger, B. (2003). Peace Begins in the Soul: Family Constellations in the Service of Reconciliation / Trans. from German by C. Beaumont. Heidelberg (Germany): Carl-Auer-Systeme Verlag.
Humeniuk, T. (2024). Ukrainian Cultural Front: The “Cancel Culture“ Discourse. Naukovi Zapysky NaUKMA. Istoria i Teoria Kultury, 7, 61–68. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.61-68
Jaspers, K. (1946). Die Schuldfrage. Ein Beitrag zur deutschen Frage. Zürich: Artemis.
Luhmann, N. (1987). Soziale Systeme. Grundriß einer allgemeinen Theorie. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
Luhmann, N. (1970). Soziologische Aufklärung 1. Aufsätze zur Theorie sozialer Systeme. Köln/Opladen: Westdeutscher Verlag.
Maniloff, R. (2019). An “Old-School Hacker” Fights Cybercrime. The Wall Street Journal, Aug. 16. https://www.wsj.com/articles/an-old-school-hacker-fights-cybercrime-11565994214
Mongin, O. (2011). Challenges of skepticism. Changes in the intellectual landscape of France / Trans. from French. by T. Golichenko, S. Yosypenko, A. Riepa. [In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i Litera. 2011
Sidorova, S. (2024). Epistemic oppression of Ukrainian perspectives in contemoporary western academia. Naukovi Zapysky NaUKMA. Philosophy and Religious Studies, 14, 12–30. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.14.12-30
Sighele, S. (2018). The Criminal Crowd and Other Writings on Mass Society / Trans. by N. Pireddu, A. Robbins. Toronto: University of Toronto Press.
Shtogryn, I. (2019). “Putin's Long State”. What did the ideologist of “Putinism” Surkov predict? Radio “Svoboda”. February 11, 2019. Retrieved from: https://www.radiosvoboda.org/a/29764134.html
Slonevska, I.B, Piroshenko, S.Yu. (2023). Cancel culture as a socio-cultural phenomenon: Ukrainian accents. [In Ukrainian]. Culturological Almanac, 4, 262–268. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.36
University Colledge Cork. (2024). Engaged Research. Retrieved from: https://www.ucc.ie/en/research/culture/engagedresearch/
Zaveri, A. (2023). Delve Qualitative Research: How To Analyze Data Using It. Retrieved from: https://mindthegraph.com/blog/delve-qualitative-research/
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
