Організація та зміст невійськового капеланського служіння у церквах та релігійних організаціях незалежної україни

Анотація

Невійськове капеланське служіння ще переживає етап свого становлення в Україні. Зважаючи на об’єктивні та суб’єктивні причини, найбільш розвинутими напрямами є капеланське служіння в системі охорони здоров’я та у пенітенціарних закладах. Причини такого стану — висока затребуваність душпастирських послуг в установах, де люди перебувають у критичних та стресових ситуаціях. Швидкому розвитку цих напрямів капеланської роботи сприяло також внесення їхніх послуг у чинне законодавство. Ідеться про захист прав капеланів та отримувачів послуг, обов’язки сторін, можливості діяльності тощо. Дещо недооціненими, на наш погляд, є інші напрями капеланської роботи — студентське (академічне), сирітське служіння, а також опікування біженцями, які тимчасово покинули країну у зв’язку із війною. У статті наголошується, що в умовах війни провідне значення має підтримка релігійними організаціями представників силових структур (військове та поліцейське капеланство). Проте не менш важливою є участь кліриків у психологічній реабілітації осіб із важкими пораненнями, ампутаціями, посттравматичними стресовими розладами, надання допомоги родинам, які постраждали від воєнних дій. Адже тисячі сімей втратили рідних чи доглядають родича — інваліда війни. Не менш важливим є духовна допомога і виховання підростаючого покоління, підтримка і перевиховання в’язнів. Автор аналізує також причини зростання вимог до якості надання капеланських послуг, зокрема необхідність отримання кліриками більш глибоких знань у сфері медицини, юриспруденції, освітнього процесу чи психології дитини. У висновках відзначається процес значного розширення у суспільстві соціальної бази невійськового капеланства, скажімо, надання послуг не лише хворим (ув’язненим, студентам тощо), а й їхнім родичам та працівникам медичних (пенітенціарних, освітніх, виховних установ). Автор переконаний, що вже у недалекому майбутньому капеланський рух вийде за межі формальних міжрелігійних об’єднань та мандати капеланів будуть отримувати всі ті клірики, які виконують визначені законом та нормативними актами вимоги.