Багатовекторне дослідження казки в універсально-культурній парадигмі (огляд казкознавчих студій професора О. Кирилюка)

СУЧАСНА ГУМАНІТАРИСТИКА

Анотація

Монографія професора Олександра Кирилюка «Універсалії культури і семіотика дискурсу. Казка та обряд», ідея якої спирається на запропоновану та обґрунтовану ним базову формулу «життя–смерть–безсмертя», безумовно, стала «новим словом» у структурному дослідженні казки. Ця ідея була підхоплена та прийнята іншими відомими фахівцями, свідченням чому є те, шо незважаючи на доволі «солідний» вік, монографія продовжує перебувати серед найбільш цитованих праць науковця. Головне значення цієї фундаментальної праці О. Кирилюка полягає в обґрунтуванні положення, що ідентичне структурування казок та обрядів зумовлене не прямим запозиченням, а спільними культурними універсаліями. У загальному плані казкознавчі розвідки цього автора можна класифікувати як розгляд трансформації пізніших варіантів казок порівняно з їхніми ранніми версіями, що дає змогу відновити вже втрачений смисл останніх. В інших випадках О. Кирилюк через повернення до архаїчного прототипу сучасної казки, в якому її фольклорно-обрядова основа ще залишається прозорою, реконструює вже втрачений сенс пізнішої казки. Третім напрямком казкознавчих досліджень цього автора є перегляд звичайної інтерпретації казки та її реінтерпретація, яка, на його переконання, не викривляє, а відтворює її автентичний зміст. Четвертим вектором казкознавчих студій професора є звернення до проблеми створення літературних казок чи інших літературних творів на основі фольклору. П’ятим напрямком вивчення дослідником казки є розгляд аналітично-дескриптивних мов опису казкових наративів. Тобто разом аналізом фольклорного та казкового матеріалу за змістом О. Кирилюк вдавався до певної «методологічної рефлексії», коли його увагу привертав вже не сам матеріал, а наукові мови його опису. При цьому низку таких мов опису, зокрема В. Проппа, він піддав конструктивній критиці на підставі ідей К. Попера. Не менш важливим для нього було і прагнення запропонувати свої версії розвʼязання проблеми класифікації казкового матеріалу, зокрема створення покажчика казкових мотивів на універсально-культурних засадах. Це шостий, вектор казкознавчих досліджень науковця. Важливою особливістю усіх цих досліджень є концептуальна цілісність застосованих прийомів аналізу, що спирається на авторську ідею категорій граничних підстав та світоглядних кодів як універсалій культури, яка (ідея) набула й надалі має широку імплементацію у різноманітних галузях наукового пізнання та розвивається у працях відомих науковців. Загальному огляду багаторічного доробку професора О. Кирилюка з казкознавства, який набув відображення в авторитетних виданнях, і присвячена ця стаття.