ЕТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЯ: СТИГМАТИЗАЦІЯ, ТРАВМА ТА ПОШУКИ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Ключові слова:
Чорнобильська катастрофа, стигматизація, травма, біологічне громадянство, епістемічна несправедливість, пасивна несправедливість, міжпоколінна травмаАнотація
Стаття розкриває сутнісний звʼязок між механізмами соціальної стигматизації, специфікою травматичного досвіду та проблемою справедливості щодо постраждалих від Чорнобильської катастрофи й наступних поколінь, які успадкували її наслідки.
Авторкою проаналізовано філософське підґрунтя чорнобильської стигми через розрізнення стосунків «Я–Ти» та «Я–воно» Мартина Бубера, структуру концентричних кіл соціальної близькості Альфреда Шюца та концепти невидимої загрози Ірвінґа Ґофмана і символічного забруднення Мері Дуґлас.
Проаналізовано механізм епістемічної несправедливості (Міранда Фрикер), унаслідок якої свідчення постраждалих систематично знецінювалися державними інституціями. Показано, що чорнобильська травма не відповідає стандартній моделі посттравматичного стресового розладу, оскільки є відкритою, позбавленою чітких часових меж, і зумовленою епістемічною невизначеністю, що кореспондує з тезою Ульриха Бека про «суспільство ризику».
Обґрунтовано, що механізм «біологічного громадянства» (Адріана Петрина), покликаний забезпечити визнання й компенсацію шкоди, водночас відтворює віктимізацію постраждалих і передається у спадок наступним поколінням. Арґументовано на підставі принципу справедливості Джона Ролза та концепту пасивної несправедливості Джудит Шкляр, що система пільг і компенсацій, вибудована вже після катастрофи, здатна відтворювати ту саму несправедливість, яку покликана усунути. Зазначено, що етика відповідальності після Чорнобиля потребує визнання постраждалих суб’єктами й носіями гідності незалежно від їхньої спроможності довести власне страждання бюрократичним інституціям.
Посилання
Aleksiievych, S. (2020). Chernobyl prayer: A chronicle of the future (trans. from Russian O. Zabuzhko). [In Ukrainian]. Komora. [=Алексієвич, С. (2020). Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього (пер. з рос. О. Забужко). Комора].
Alexander, J.C. (2012). Trauma: A social theory. Polity Press.
Beck, U. (1992). Risk society: Towards a new modernity. Sage.
Boychenko, N. (2017). Counterfactuality of the ethical norms of higher education. Future Human Image, 1(7), 28–35.
Buber, Martin (1970). I and Thou. New York: Scribner. Edited by Walter Arnold Kaufmann.
Douglas, M. (1966). Purity and danger. An analysis of concepts of pollution and taboo. Routledge & Kegan Paul.
Fricker, M. (2007). Epistemic injustice: Power and the ethics of knowing. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198237907.001.0001
Goffman, E. (1963). Stigma: Notes on the management of spoiled identity. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, Inc.
Petryna, A. (2004). Life exposed: Biological citizens after Chernobyl. Princeton University Press. https://doi.org/10.23943/princeton/9780691151663.001.0001
Rawls, J. (1999). A theory of justice (Rev. edn.). Harvard University Press.
Schütz, A. (1967). The phenomenology of the social world (trans. by G. Walsh & F. Lehnert). Northwestern University Press.
Shklar, J.N. (1990). The Faces of Injustice. Yale University Press.
Tierney, K. (2014). The social roots of risk: Producing disasters, promoting resilience. Stanford University Press.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
