ЯК ДОСЛІДЖУВАТИ ВПЛИВ НІЦШЕ В УКРАЇНІ? Періодизація як характеристика історичних умов рецепції та орієнтири її дослідження
ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
Ключові слова:
Фридрих Ніцше, українська рецепція Ніцше, періодизація, умови рецепції, орієнтири, ніцшезнавствоАнотація
Стаття підготовлена в рамках реалізації проєкту «Ніцше та українська ідентичність» у коледжі Фридриха Ніцше (Klassik Stiftung Weimar) і становить другу частину його методологічного обґрунтування. Першу частину методологічного дослідження, присвяченого рецепції філософії Фридриха Ніцше, див.: Мудраков, В. (2026). Як досліджувати вплив Ніцше в Україні? Періодизація як структурна вертикаль дослідження рецепції. Філософська думка, 2, 92–105 (https://doi.org/10.15407/fd2026.02.092).
Стаття є другою частиною методологічного дослідження, присвяченого рецепції філософії Фридриха Ніцше в Україні. Її метою є характеристика історичних умов, за яких рецепція ставала можливою та набувала специфічних форм у різні періоди. Вихідною є теза, що зміна політичних, культурних, інституційних та епістемічних умов трансформує сам простір можливостей рецепції, а тому її періодизація має спиратися на структурні зміни цього простору. На цій підставі розглянуто три періоди – імперський, радянський і незалежний. Для кожного з них окреслено специфічну конфігурацію умов: обмежену культурну суб’єктність і неоднорідність імперських режимів; ідеологічну монополізацію, цензуру та регулювання допустимих інтерпретацій у радянський час; демонополізацію філософського дискурсу, методологічний плюралізм та поступову інтернаціоналізацію української гуманітаристики після здобуття незалежності. Поряд із реконструкцією цих умов запропоновано критичні дослідницькі орієнтири, сформовані на підставі праць міжнародного ніцшезнавства, які конкретизують способи розпізнавання й осмислення рецепції та інтерпретацій відповідно до специфіки кожного періоду. У такий спосіб періодизація постає методологічною структурою, що пов’язує історичні умови можливості рецепції з принципами її подальшого дослідження.
Посилання
Adolphi, R. (2024). Nietzsche’s Sting: What We Can Learn from the Peculiar History of Nietzsche’s Influence. [In Ukrainian]. Sententiae, 43(3), 8–22. https://doi.org/10.31649/sent43.03.008
Bihl, W. (2008). Die Ukraine-Politik Österreich-Ungarns im Ersten Weltkrieg. In: W. Dornik & S. Karner (Hrsg.), Die Besatzung der Ukraine 1918: Historischer Kontext – Forschungsstand – wirtschaftliche und soziale Folgen (Bd. 11, SS. 53–71). Graz: Verein zur Förderung der Forschung von Folgen nach Konflikten und Kriegen.
Busch, U.B. (2006). On the Nietzsche-reception in the GDR. In: J.G. Backhaus & W. Drechsler (Eds.), Friedrich Nietzsche (1844–1900): Economy and society (The European Heritage in Economics and the Social Sciences, vol. 3, pp. 173–189). Boston, MA: Springer. https://doi.org/10.1007/978-0-387-32980-2_9
Del Caro, A. (1982). Reception and impact: The first decade of Nietzsche in Germany. Orbis Litterarum, 37, 32–46. https://doi.org/10.1111/j.1600-0730.1982.tb00788.x
Dobrenko, E.A. (2007). Political economy of socialist realism. New Haven, CT: Yale University Press.
Ermolaev, H. (1997). Censorship in Soviet literature, 1917–1991. Lanham, MD: Rowman & Littlefield.
Hirsch, F. (2014). Empire of Nations: Ethnographic Knowledge and the Making of the Soviet Union. Ithaca, NY: Cornell University Press. https://doi.org/10.7591/9780801455940
Horbunova, L.S., Debych, M.A., Zinchenko, V.V., Sikorska, I.M., Stepanenko, I.V., & Shypko, O.M. (2018). Cultural and Humanitarian Strategies for the Development of University Education under Conditions of Dynamic Social Transformations (I.V. Stepanenko, Ed.). [In Ukrainian]. Kyiv: Instytut Vyshchoi Osvity NAPN Ukrainy.
Horskyi, V. (2001). Philosophy in Ukrainian Culture: (Methodology and History). Philosophical Essays. [In Ukrainian]. Kyiv: Tsentr Praktychnoi Filosofii.
Kopij, M. (2008). Die Nietzsche-Forschung in Polen. Nietzsche-Studien, 37(1), 234–242. https://doi.org/10.1515/9783110196900.2.234
Krymskyi, S. (2008). Under the Sign of Sophia. [In Ukrainian]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska Akademiia.
Martin, T. (2011). The Affirmative Action Empire: Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923–1939. Ithaca, NY: Cornell University Press. https://doi.org/10.7591/9781501713323
Miodoński, L. (2004). Nietzsche als Auslöser philosophischer Wandlungen in Polen. In: R. Reschke (Hrsg.), Sonderband 2. Nietzsche – Radikalaufklärer oder radikaler Gegenaufklärer? Internationale Tagung der Nietzsche-Gesellschaft in Zusammenarbeit mit der Kant-Forschungsstelle Mainz und der Stiftung Weimarer Klassik und Kunstsammlungen vom 15.–17. Mai 2003 in Weimar (SS. 321–326). Berlin: Akademie Verlag. https://doi.org/10.1524/9783050047317-033
Montinari, M. (1982). Nietzsche lesen. Berlin; New York: Walter de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110841268
Moser, M. (2024). Grundzüge einer Geschichte der ukrainischen Sprache. In: P. Deutschmann, M. Moser, & A. Woldan (Hrsg.), Die Ukraine – vom Rand ins Zentrum (SS. 53–76). Berlin: Frank & Timme.
Mudrakov, V. (2024). Methodological Specificity of Friedrich Nietzsche’s Metaphors: a “New Formˮ for “Infinite Clarificationˮ. [In Ukrainian]. Sententiae, 43(3), 34–48. https://doi.org/10.31649/sent43.03.034
Mudrakov, V. (2026). How to study Nietzsche’s influence in Ukraine? Periodization as a structural framework for the study of reception. [In Ukranian]. Philosophical Thought, 2, 92–105. https://doi.org/10.15407/fd2026.02.092
Mudrakov, V. (2026). Er und sie. Der Übermensch von Friedrich Nietzsche in der Deutung Ol’ha Kobyljans’kas. In: H. Ruin & C. Santini (Eds.), Nietzsche als Protagonist der europäischen und globalen Kulturen: Über die frühe Rezeption (1890–1930) (SS. 297–320). De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783111709567-018
Mudrakov, V. & Stephan, P. (2024). Nietzsche und die Ukraine. Ein Gespräch mit Vitalii Mudrakov. NietzschePOParts. https://www.nietzsche-poparts.ch/posts/nietzsche-und-die-ukraine
Müller-Lauter, W. (1971). Nietzsche: Seine Philosophie der Gegensätze und die Gegensätze seiner Philosophie. Berlin; Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110829471
Niemeyer, C. (2019). “Auf die Schiffe, ihr Philosophen!” : Friedrich Nietzsche und die Abgründe des Denkens. Freiburg; München: Verlag Karl Alber.
Popovych, M. (1998). An Outline of the History of Ukrainian Culture. [In Ukrainian]. Kyiv: ArtEk.
Popovych, M. (2005). The Red Century. [In Ukrainian]. Kyiv: ArtEk.
Rosenthal, B.G. (2002). New myth, new world: From Nietzsche to Stalinism. University Park, PA: Pennsylvania State University Press.
Rosenthal, B.G. (Ed.). (2010). Nietzsche and Soviet Culture: Ally and Adversary. Cambridge: Cambridge University Press.
Ruin, H. & Santini, C. (Hrsg.). (2026). Nietzsche als Protagonist der europäischen und globalen Kulturen: Über die frühe Rezeption (1890–1930). Berlin; Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783111709567
Santini, C. & Müller, E. (2024). Friedrich Nietzsche – Die Basler Vorlesungen: Zur Einführung. Nietzscheforschung, 31(1), 195–202. https://doi.org/10.1515/NIFO-2024-023
Schenkel, E. (2025). Nietzsche global: in 80 Übermenschen um die Welt. Stuttgart: Kröner Verlag.
Schirmer, A. & Schmidt, R. (Hrsg.). (2000). Widersprüche: Zur frühen Nietzsche-Rezeption. Stuttgart, Germany: J.B. Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-03508-0
Schulte, N. (2023). Gefährlich Leben – Gefährlich Denken: Eine Untersuchung von Nietzsches Philosophie. Berlin; Heidelberg: J.B. Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-662-67331-7
Sineokaya, Y. (1999). The Reception of Nietzsche's Ideas in Russia: Main Stages, Trends, and Significance. In: F. Nietzsche and Philosophy in Russia (pp. 7–38). [In Russian]. Saint Petersburg: Izdatel'stvo Russkogo Khristianskogo Gumanitarnogo Instituta.
Sineokaya, Y. (2018). The prohibited Nietzsche: anti-Nitzscheanism in Soviet Russia. Studies in East European Thought, 70(4), 273–288. https://doi.org/10.1007/s11212-018-9315-3
Sommer, A.U. (2019). Nietzsche und die Folgen. Stuttgart: J.B. Metzler Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-476-04890-5
Straka, B. (2025). Nietzsche forever? Friedrich Nietzsches Transfigurationen in der zeitgenössischen Kunst (2 Bd.). Basel: Schwabe Verlag.
Walicki, A. (1995). Marxism and the Leap to the Kingdom of Freedom: The Rise and Fall of the Communist Utopia. Stanford, CA: Stanford University Press.
Yermolenko, A. (2018). Philosophy in the Academy: Achievements, Problems, and Prospects: Conference of the Institute of Philosophy: On the Occasion of the 100th Anniversary of the National Academy of Sciences of Ukraine. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 6, 6–25. Retrieved from:
Zabuzhko, O. (1993). The Philosophy of the Ukrainian Idea and the European Context: The Franko Period. [In Ukrainian]. Kyiv: Osnovy. Retrieved from: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001589
Zhmyr, V. (2010). In Nietzsche's Footsteps across Ukraine. [In Ukrainian]. Artistic Culture. Topical Issues, 7, 275–315.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з наступними умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подачі, так як це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
