Memory and oblivion

  • Vakhtang Kebuladze
Keywords: oblivion, history, culture, narrative, memory, trauma

Abstract

The paper deals with historical memory and recounts that oblivion is often its constitu tive element. Interrelation of the memory and oblivion creates specific topography of the past — the source of origin of our culture and art. Art enthralls us by its striving for perfection. Just this striving is a form of the lack of freedom.

References

Бодріяр Ж. Симулякри і симуляції. — К.: Основи, 2004. — 232 с.

Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого. — К.: ППС-2002, 2004. — 206 с. — (Сучасна гуманітарна бібліотека).

Драгоманов М. Пропащий час. Українці під Московським царством (1654—1876) // Драгоманов М. Пропащий час. Література українська, проскрибована урядом російським. — К.: Видавництво ПрАТ «Українська прес-група», 2012. — С. 5—31.

Нора П. Проблематика мест памяти// Франция-память. — СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1999. — С. 17—50.
Published
2017-05-13
How to Cite
Kebuladze, V. (2017). Memory and oblivion. Filosofska Dumka, (6), 29-35. Retrieved from https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/254
Section
TOPIC OF THE ISSUE

Most read articles by the same author(s)

1 2 > >>